Штатив
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Штатив

Штатив (йому. Stativ, від латів.(латинський) stativus — що стоїть, нерухомий),

  1) пристрій для установки кино- і фотоапаратів при зйомці, а також геодезичних, астрономічних і ін. приладів при роботі з ними. Найбільш поширені Ш. у вигляді розсувного (металевого або дерев'яного) треножника, на якому апарат (прилад) закріплюють за допомогою хвостовика, що угвинчується в різьбове гніздо, розміщене в ніжней частини (підставі) апарату. Ш., як правило, забезпечений рухливою голівкою, що дозволяє встановлювати апарат в різних положеннях відносно вертикальної осі. У професійному кіно застосовують також Ш. з голівками, які забезпечують панорамну зйомку. Як Ш. використовують також пересувні пристрої (див. Операторський транспорт ) . При зйомці ручними кіноапаратами часто користуються Ш., що надівається на плечі оператора (наплічний Ш.). У ряді випадків Ш. для фотоапарата може служити струбцина, за допомогою якої апарат закріплюється на спинці стільця, на краю столу і ін. предметах, що міцно стоять. Використання Ш. дозволяє виробляти зйомку з тривалими витримками (більше 1/30 сік ) .

  2) Різні вертикальні стійки для установки лабораторного посуду і ін. предметів.

  С. Ст Кулагин.