Шоста (Празька) Всеросійська конференція РСДРП, відбулася 5—17 (18—30) січня 1912 в Празі. Були присутні з вирішальним голосом представники понад 20 партійних організацій від крупних центрів робочого руху в Росії [Петербург, Москва, центрально-промислова область, Казань, Саратов, Тбілісі, Баку, Миколаїв, Київ, Екатерінослав (Дніпропетровськ), Двінськ (Даугавпілс), Вільнюс]. З дорадчим голосом — представники редакцій ЦО(центральний орган) партії газети «Соціал-демократ», редакції «Робочої газети», «Комітету закордонних організацій РСДРП». Склад делегатів, за винятком 2 меншовиків-партійців, був більшовицьким. Не прибули з різних причин вибрані делегати Ростова-на-Дону, Самари (Куйбишев), Н. Новгорода (Горький), Сормова, Луганська (Ворошиловград) і Уралу. Запрошені керівники закордонних груп і національних організацій не з'явилися. Конференція конституювалася як загальнопартійна конференція РСДРП, що була верховним органом партії і мала значення з'їзду. Порядок дня: 1) Доповіді [Російській організаційній комісії із скликання конференції (ДОЛЯ), з місць, ЦО(центральний орган) і т.д.]; 2) Конституювання конференції; 3) Сучасний момент і завдання партії; 4) Вибори в 4-у думу Государственниую; 5) Думська фракція; 6) Державне страхування робітників; 7) Страйковий рух в професійні союзи (цей пункт був сполучений з пунктом 12-м-коду, і по ним винесена загальна резолюція —«О характері і організаційних формах партійної роботи»; 8) «Петиційна кампанія»; 9) Про ліквідаторство; 10) Завдання соціал-демократії в боротьбі з голодом; 11) Партійна література; 12) Організаційні питання; 13) Партійна робота за кордоном; 14) Вибори; 15) Разноє. Конференція проходіла під керівництвом Ст І. Леніна, що представляв на ній редакцію «Соціал-демократа» . Він виступив з доповіддю про сучасний момент і завдання партії, про конституювання конференції, про Міжнародне соціалістичне бюро і по інших питаннях. Проекти резолюцій і резолюції, прийняті конференцією, були складені Леніном. По звіту Г. К. Орджоникідзе про роботу ДОЛЯ була прийнята резолюція, що відзначала величезну важливість виконаною ДОЛЯ роботи по відновленню і зміцненню партійних організацій в ході підготовки конференції. У резолюції по звітах з місць вказувалося, що скрізь ведеться енергійна робота по зміцненню нелегальних парт. організацій і груп, усюди визнано і здійснюється на практиці поєднання нелегальної роботи з роботою в різних легальних суспільствах. Конференція констатувала початок нового революційного підйому, що свідчив, що в Росії як і раніше стояв на черзі буржуазно-демократичний переворот. Головними гаслами партії залишалися вимоги програми-мінімум РСДРП: демократична республіка, 8-годинний робочий день, конфіскація поміщицької землі, з якими партія повинна була брати участь в кампанії по виборах в 4-у Державну думу. Обговоривши питання про завдання соціал-демократії в боротьбі з голодом, конференція вказала на необхідність роз'яснення населенню зв'язку голоду з провалом аграрної політики царизму, а незадоволеність в народних масах, викликана голодом, використовувати для проведення демонстрацій, мітингів проти самодержавства. Конференція відзначала що законопроект державного страхування робітників, прийнятий 3-ою Державною думою в січні 1912, є знущанням з насущних інтересів робітників, і призвала вести проти нього широку агітацію в масах. Рішуче засудивши організовану меншовиками-ліквідаторами і троцкистамі «петиційну кампанію» з вимогами свободи коаліцій, конференція поставила завдання роз'яснювати робітникам, що це вимога не здійсненно без скидання самодержавства. Конференція визначила, що будівництво партії в умовах революційного підйому повинне йти по лінії зміцнення нелегальних партійних організацій і створення довкола них широкої мережі легальних опорних пунктів по роботі в масах. Найважливішим питанням було очищення партії від опортуністів. Ленін вимагав рішучої боротьби проти руйнівників партії — ліквідаторів і троцкистов. У резолюції «Про ліквідаторство і про групу ліквідаторів» конференція заявила, що вони остаточно поставили себе поза партією. Це рішення означало повне торжество ленінської лінії на остаточний розрив з опортуністами. Конференція підкреслила, що закордонні групи, ЦК, що не підкоряються, не можуть користуватися ім'ям РСДРП. Конференція схвалила роботу редакції ЦО(центральний орган) — «Соціал-демократа», а також «Робочої газети», яку оголосила офіційним органом ЦК; було прийнято рішення про видання щоденної легальної газети. Конференція розглянула міжнародні питання. У резолюції «Про китайську революцію» конференція підтримала боротьбу китайського народу, підкреслила її величезне значення для звільнення Азії. Конференція затаврувала загарбницьку політику англійського імперіалізму і російського царизму в Персії; виразила повну солідарність з Фінляндською соціал-демократичною партією, що боролася проти російського самодержавства; послала вітання Німецької соціал-демократичної партії у зв'язку з її перемогою на виборах в рейхстаг. Конференцією був вибраний ЦК партії на чолі з Леніном; у числі вибраних були Ф. І. Голощекин, Р. До. Орджонікідзе, С. С. Спандарян, Д. М. Шварцман і ін. ЦК було надано право кооптації нових членів. В дні роботи конференції були кооптовані до складу ЦК І. С. Белостоцкий і І. Ст Сталін. На випадок арешту кого-небудь з членів ЦК кандидатами для кооптації в члени ЦК були намічені А. С. Бубнов, М. І. Калінін, А. П. Смирнов, Е. Д. Стасова, С. Р. Шаумян. Для практичного керівництва партійною роботою в Росії було створено Російське бюро ЦК РСДРП . Представником РСДРП в Міжнародному соціалістичному бюро було вибрано Ст І. Ленін.
6-я парт. конференція визначила політичну лінію і тактику партії в умовах нового революційного підйому, закріпила перемогу більшовизму. Очищення партії від меншовиків-ліквідаторів мало вирішальне значення для подальшого розвитку РСДРП як партії нового типа. Вирішення конференції дали приклад непримиренної боротьби і організаційного розмежування з опортунізмом для всіх революційних елементів в міжнародному соціал-демократичному русі.
Літ.: Ленін Ст І., 6-я (Празька) Всеросійська конференція РСДРП. 5—17 (18—30) січня 1912 р., Полн. собр. соч.(вигадування), 5 видавництво, т. 21; його ж, Доповідь Міжнародному соціалістичному бюро про Всеросійську конференції РСДРП, там же; його ж, Анонім з «Vorwärts''a» і положення справ в РСДРП, там же; його ж, Лист секретареві Міжнародного соціалістичного бюро Гюїнсмансу, там же; його ж, Доповідь ЦК РСДРП і інструктивні вказівки делегації ЦК на Брюссельській нараді, там же, т. 25; КПРС в резолюціях і вирішеннях з'їздів, конференцій і пленумів ЦК, 8 видавництво, т. 1, М., 1970; Історія КПРС, т. 2, М., 1966.
