Шопов Ацо (р. 20.12.1923, Штіп), македонський поет, перекладач, громадський і державний діяч, член Македонською АН(Академія наук) і мистецтв (1967), член-кореспондент Сербською АН(Академія наук) і мистецтв (1968). Учасник Народно-визвольної війни 1941—45 в Югославії. Закінчив філософський факультет університету в Ськопье і Вищу політичну школу в Бєлграді. Голова Союзу перекладачів і СП(Збори постанов) Соціалістичної Республіки Македонії (50—60-і рр.), СП(Збори постанов) Югославії (1965— 69). У 1970—77 на дипломатичній роботі. Літературну діяльність почав в партизанські роки («Вірші», 1944). У 1950 вийшли книги «На Граммосе», «Нашими руками» — про антифашистську і національну боротьбу, про будівництво нової Македонії. У ліричних збірках «Вірші про страждання і радість» (1952), «Вигадка» (1963), «Народження слова» (1966) і ін. поряд з «вічними» темами ставляться проблеми поетичної творчості і етичного самопізнання. Опублікував також збірку «Гімн чорної жінки» (1976). Для поезії Ш. характерні пошуки в області віршування і лексики, свіжість поетичної мови, мелодійна гармонія. Перекладає з російського і європейських яз.(мова) Президент Антифашистського веча народного звільнення Югославії (1970).
Соч.: Одбрані поділа, кн. 1—5, Ськопje, 1976; у русявий.(російський) пер.(переведення)— Вітер приносить погожі дні. [Предісл. А. Романенко], М., 1964; [Вірші], у збірці: Поети Югославії XIX— XX вв.(століття), М., 1963.
Літ.: Жірмунськая Т., Довіра, «Літературна газета», 1965, 29 червня; Гурчинов М., Рефлексія зрелост на інтімата «Нова Македоніja», 1970, 23 авг.(серпень); Старделов Р., Поєтськото іськуство на А. Шопов, «Современост», 1967 № 9—10.
