Шор Розалія Осиповна [11(23) .6.1894, Каунас, — 18.3.1939, Москва], радянський мовознавець і історик літератури. У 1919 закінчила 2-й МГУ(Московський державний університет імені М. Ст Ломоносова) (б. Вищі жіночі курси). Професор Інституту філософії, літератури, історії ним. Н. Г. Чернишевського (1934—39). Основні праці присвячені проблемам німецького і староіндійського мовознавства, загального мовознавства, історії мовознавства. Засновник серії «Мовознавці Заходу» (1933—38). Автор праць по історії західноєвропейської літератури: «Генріх Гейне» (1931; спільно з Ф. Шиллером і А. Лаврецким), «Діккенс» (1931; спільно з А. Луначарським). Перекладач творів староіндійської літератури («Панчатантра». Ізбр. розповіді, 1930; «Двадцять п'ять розповідей Ветали», 1939).
Соч.: Мова і суспільство, 2 видавництва, М., 1926; «Формальний метод» на Заході, М., 1927; На дорогах до марксистської лінгвістики М.— Л., 1931; Семантика ведійського дієслова, в кн.: Академікові Н. Я. Марру. [Ювілейна збірка], М.— Л., 1935; Література середніх століть, [IX—XV вв.(століття)], М., 1936; Введення в мовознавство, М., 1945 (совм. з Н. С. Чемодановим).
Літ.: Сергиевський М. Ст, Пам'яті Р. О. Шор, в кн.: Збірка статей по мовознавству, М., 1939 (літ.).
