Шогенцуков Алі Асхадовіч (28.10.1900, с. Кучмазукино, нині Баксанського району Кабардино-балкарської АССР, —29.11.1941, Бобруйськ), радянський поет кабардинця, заслуженого на діяча мистецтв Кабардино-балкарською АССР (1939). Член КПРС з 1940. Вчився в стамбульському педагогічному училищі (1917—19), потім повернувся на батьківщину і включився в будівництво радянського суспільства, багато років віддав педагогічній діяльності. Учасник Великої Вітчизняної війни 1941—45. Загинув у фашистському концтаборі. Друкувався з 1917. Літературна спадщина Ш., основоположника радянської поезії кабардинця, — художній літопис життя народу кабардинця в дореволюційну епоху і при Радянській владі: поема «Мадіна» (1933), героїчна поема «Вчорашні дні Тембота» (1935), роман у віршах «Камбот і Ляца» (1938). Ш. збагатив і розвинув традиційної поетичної форми, дав зразки глибоко ідейній реалістичній поезії. Автор розповідей «Пуд муки», «Під старою грушею», що поклали почало радянській прозі кабардинця. Переклав мовою кабардинця вигадування А. С. Пушкіна, М. Ю. Лермонтова, Т. Р. Шевченка, М. Горького, До. Хетагурова. Твори Ш. переведені на багато мов народів СРСР.
Соч.: Стіххемре поемехемре, Налшик, 1938; Тхиг'ехер томітiy, т. 1—2, Налшик, 1961; у русявий.(російський) пер.(переведення)— Поеми і вірші, М., 1950; Вибране, М., 1957; Вибране, Нальчик, 1975.
Літ.: Теунов Х., Алі Шогенцуков. Дорога поета, Нальчик, 1950; Лібедінський Ю., Алі Шогенцуков, в його кн.: Сучасники, М., 1958; Нариси історії літератури кабардинця, Нальчик, 1968; Хьекiyаще А., Щодженцiикiy Алі, Налшик, 1961.
