Шовкокрутіння, сукупність технологічних процесів, за допомогою яких шовксирець або некручені хімічні нитки переробляють в кручені нитки. За призначенням розрізняють кручені шовкові і хімічні нитки для ткацтва, трикотажно-в'язального виробництва, для широкого вжитку (швацькі і вишивальні нитки) і для технічних цілей (хірургічні, ізоляційні і ін.). По структурі кручень шовк ділиться на шовк простій, складного і фасонного сукання.
В Ш. мотки шовку-сирцю замочують в мильно-жировій емульсії для розм'якшення серицину, що сприяє кращому роз'єднанню ниток при змотуванні, додає їм гладкість і гнучкість. Одночасно підвищується гігроскопічність ниток і знижується здатність їх до електризації. Хімічні нитки замість замочування піддають шліхтуванню — проклеюванню для додання ним більшій міцності і гладкості, а також для зниження електрізуємості. Після замочування або шліхтування мотки шовку-сирцю або хімічних ниток віджимають, розпрямляють і сушать. Мотки шовку-сирцю перед сушкою піддають розскубуванню з метою роз'єднання ниток і усунення їх переплутування. Після сушки мотки розмотують на мотальних машинах, що дозволяє проконтролювати безперервність нитки і намотати її на котушки або бобіни, зручні для подальшої обробки. Під час розмотування віддаляються слабкі і дефектні місця ниток. Для здобуття товщої нитки проводять трощіння (з'єднання декількох ниток в одну), найчастіше — на тростільно-крутільніх машинах з одночасним слабким скручуванням ниток. Це зменшує обривність ниток в подальшому процесі кручення, який здійснюється на поверхових або кільцях крутильних машинах . Для додання крученим ниткам равновесності, тобто зменшення здатності їх розкручуватися, нитки обробляють пором (запарювання) в спеціальних камерах. Після цього проводять т.з. прибирання, тобто перемотування кручених ниток в пакування, зручні для їх подальшої переробки.
Кручений шовк зазвичай виробляється в декілька (2—5) разом складених ниток з різними суканнями (від 50 до 3000 кручень на 1 м-коду ) .
