Шмирев Мінай Пилипович [11(23) .12.1891, дер.(село) Пуніща Веліжського в. Вітебською губ.(губернія) — 3.9.1964, Вітебськ], один з організаторів партизанського руху в Білорусії під час Великої Вітчизняної війни 1941—45, Герою Радянського Союза (15.8.1944). Член КПРС з 1920. Народився в селянській сім'ї. У 1913 покликаний в армію, учасник 1-й світовий воїни 1914—18. З 1918 в Червоній Армії, брав участь в Громадянській війні 1918—20 в боях проти білогвардійських військ генералів Краснова і Юденіча. У 1921—23 командир загону по боротьбі з бандитизмом на Вітебщине. З 1923 завідувач волосним земельним відділом, голова колгоспу, директор льонозаводу і картонної фабрики у Вітебської області. У липні 1941 створив з робітників фабрики партизанський загін. З квітня по жовтень 1942 командував 1-ою Білоруською партизанською бригадою у Вітебської області. З 1942 в Центральному штабі партизанського руху. Після війни на радянській роботі у Вітебську. Нагороджений орденом Леніна, орденами Червоного Прапора, Вітчизняної війни 1-ої міри і медалями. У Вітебську відкритий музей Ш.
