Шнейдерхен Ханс
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Шнейдерхен Ханс

Шнейдерхен (Schneiderhöhn) Ханс (2.6.1887, Майнц, — 5.8.1962, Зельден, поблизу р. Фрейбург, ФРН(Федеральна Республіка Німеччини)), німецький геолог. Після закінчення Гисенського університету (1909) працював асистентом Берлінського університету (1909—14). Займався вивченням регіональної геології і рудних родовищ Південно-західної Африки (1914—19). Професор (з 1920) Гисенського університету, директор (з 1924) Мінералогічного інституту Вищої технічної школи в Ахене. Професор і директор Геологічного інституту Фрейбургського університету в Бреслау (1926—55). Основні праці пов'язані з розробкою оптичних методів вивчення руд із застосуванням поляризаційного мікроскопа в променях відбитого світла і з дослідженням генезису рудних родовищ. Ш. обгрунтував осадовий генезис руд в мідистих піщаниках Африки, вулканогенно-осадове походження медноколчеданних родовищ Німеччини і регенероване походження рудних родовищі Альпійського і Тихоокеанського геосинклінальних поясів. Ш. — автор відомих підручників по геології рудних родовищ (1931, 1941), член наукових суспільств і академій наук низки країн.

  Соч.: у русявий.(російський) пер.(переведення): Рудні родовища, М., 1958.

  Літ.: Соколів Р. А., Ганс Шнейдерхен, «Геологія рудних родовищ», 1963 №3; Cissarz A., Hans Schneiderhöhn, «Neues Jahrbuch für Mineralogie Abhandlungen», 1957, Bd 91, S. 1—8.

  Ст І. Смирнов.