Шмельов Іван Сергійович [21.9(3.10). 1873, Москва, — 24.6.1950, Париж], російський письменник. Народився в купецькій сім'ї. У 1898 закінчив юридичний факультет Московського університету. Виступав у пресі з 1895. Кращі дореволюційний твори характеризуються глибоким знанням міського побуту, народної мови, увагою до «оповіді». У традиціях критичного реалізму створені повести «Розпад» (1907), «Громадянин Уклейкин» (1908), найбільш значна — «Людина з ресторану» (1911). Емігрувавши в 1922, Ш. публікував антирадянські розповіді-памфлети, книги, повну тугу по дореволюційному минулому («Літо господнє», 1933, і ін.).
Соч.: [Розповіді], т. 1—8, СП(Збори постанов) Би, 1910—17; Повести і розповіді. [Вступ. ст. О. Міхаїлова], М., 1966.
Літ.: Андрєєв Ю. А., Революція і література..., 2 видавництва, М., 1975.
