Шліф (йому. Schliff, від schleifen — гострити, шліфувати) в геології, пластинка гірської породи, мінералу або викопного вугілля, призначена для мікроскопічних досліджень. Найширше застосовуються прозорі Ш., що є пластинкою товщиною 0,02—0,03 мм , що виготовляється в основному з силікатних гірських порід. Більшість мінералів при вказаній товщині прозорі, що дозволяє вивчати їх за допомогою поляризаційного мікроскопа (оптичні властивості мінералів, їх форми, характер взаємин і ін.). Дослідження прозорих Ш. — один з основних методів петрографії . При вивченні викопного вугілля використовують Ш. завтовшки 0,005— 0,035 мм (див. Углепетрографія ). Ш. виготовляється шляхом пришліфовування на спеціальних верстатах зрізу гірської породи або мінералу довільної товщини з одного боку, наклейки пришліфованої сторони канадським бальзамом (або іншими органічними смолами) до наочного скла і подальшого шліфування іншої поверхні до потрібної товщини пластинки.
Для вивчення складу мінералів за допомогою спектрального аналізу рентгенівського виготовляють прозоро-поліровані Ш., у яких верхня поверхня особливо ретельно полірується. В разі непрозорих (в основному рудних) мінералів застосовують поліровані Ш. (т.з. аншліфи) — довільної товщини пластинки (зазвичай 1,0—0,5 см ), відполіровані з одного боку, які вмонтовуються на наочному склі за допомогою мастики або пластиліну. Вивчення аншліфов рудних мінералів складає об'єкт дослідження однієї з важливих галузей мінералогії — мінераграфії.
