Шліф (у техніці)
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Шліф (у техніці)

Шліф в техніці,

  1) зразок (переважно металевий) для макро- або мікроскопічного дослідження (відповідно макрошліф або мікрошліф). Для здобуття Ш. підготовлену плоску поверхню досліджуваного зразка шліфують, полірують (мікрошліф), а потім піддають тому, що труїть хімічно активними речовинами (або нагріву в газовому середовищі або вакуумі). Із-за відмінності физико-хімічних властивостей зерен різних фаз, а також пограничних ділянок відбувається те, що виборче труїть і випар, внаслідок чого на Ш. утворюється макро- або мікрорельєф, який досліджується відповідно неозброєним оком або під мікроскопом. Див. також Макроструктура, Мікроструктура .

  2) Герметичне з'єднання пришліфованих поверхонь різних скляних, кварцевих або металевих деталей.