Шлікер (йому. Schlicker, від Schlick — мул, твань),
1) напівпродукт ліквационного рафінування легкоплавких важких кольорових металів — свинцю, вісмуту і олова. При охолоджуванні цих металів в процесі рафінування з них кристалізуються домішки, що мають обмежену розчинність, — мідь, залізо і ін. Більш тугоплавкі і щільні, чим основний метал, домішки (у елементарному стані або у формі з'єднань) спливають на поверхню ванни в твердому вигляді, утворюючи Ш. (знімання). Інколи для повнішого видалення домішок в метал, що рафінується, вводять добавки — сірку, вугілля і ін. Чим глибше охолоджений метал, тим повніше кристалізація і очищення; проте одночасно збільшується вихід Ш. і перехід в них основного металу.
Ш. видаляють з поверхні рідкої ванни за допомогою шумівки. Механічно захоплений з Ш. рідкий метал стікає у ванну. По своєму хімічному і фазовому складу Ш. дуже складні; основу їх складає метал, що рафінується. Ш., отримані при рафінуванні свинцю, переробляються шляхом плавки їх у відбивній печі або в електропечі з добавкою сульфідізатора і флюсів. Виплавлений свинець повертається в основне виробництво, а що утворилися штейн і шпейза прямують на мідний завод. Ш., отримані при рафінуванні вісмуту і олова, повертаються в зворот.
2) Густа тістоподібна маса з суміші тонко розмолотих вихідних силікатних матеріалів, замішаних на воді. Застосовується при виготовленні фасонних вогнетривких блоків, фарфорових і фаянсових виробів, керамічних плиток і т.д.
Літ.: Клаптів Ф. М. Металургія свинцю, [М.], 1965.
