Шлюбний контракт, в праві деяких зарубіжних держав (Франції, Італії, ФРН(Федеральна Республіка Німеччини) і ін.) угода жениха і нареченої про врегулювання їх взаємних прав і обов'язків по управлінню і розпорядженню майном, що укладається при вступі до браку. Б. до. широко поширений в законодавстві буржуазних країн, стосується майна, що належить до браку дружині, і вабить деяке скорочення її прав.
Висновок Би. до. направлено на встановлення т.з. соуправленія (спільного управління) дошлюбним майном дружини (наприклад, у Франції закон від 13 червня 1965) або передачу мужові всіх прав по управлінню цим майном (наприклад, в Туреччині). У країнах, де допускаються тимчасові браки, Би. до. оформляє їх тривалість і розмір викупу тимчасовій дружині (наприклад, в Ірані згідно із законом від 15 червня 1967).
В законодавстві соціалістичних країн немає поняття Б. до., проте, угодою подружжя може встановлюватися режим спільності або нарізності їх дошлюбного майна (наприклад, в ПНР(Польська Народна Республіка)). У СРСР БИ. до. законодавством не передбачений і на практиці не застосовується.
