Шлезвіг-Гольштейн (Schleswig-holstein), земля на С. ФРГ(Федеральна Республіка Німеччини). Площа 15,7 тис. км. 2 . Населення 2,6 млн. чіл. (1975). Адміністративний центр — м. Киль. Уздовж побережжя Північного моря ланцюжок островів: Північно-фризькі і ін. Балтійське побережжя Ш.-Г. порізано бухтами (Любекськая, Кильськая) і затоками. Розташована на Ютландськом півострові і Північно-німецькій низовині; на Ст і Ю.-В.(південний схід) — горбистий рельєф (висота до 164 м-код ). Господарство Ш.-Г. має індустріально-аграрний характер; доля у валовій національній продукції ФРН(Федеральна Республіка Німеччини) (1974) 3,4%. промисловість дає близько 33% валового продукту Ш.-Г., сільське господарство — 6,6%. Розвинені суднобудування (біля 1 / 3 тоннажу морських судів країни), риболовецька (у 1975 — улов риби 55 тис. т ), харчова, сірникова (20%), міделиварна текст.(текстильний) промисловість, а також загальне машинобудування. Головні промислові центри — Любек, Киль, Рендсбург, Брунсбюттель, Хейде, Неймюнстер. З.-х. угіддя займають св. 75% всій території; розвинені м'ясне і молочне тваринництво (у 1975 — 1,5 млн. голів кр. ріг. худоба(велика рогата худоба) а, 1,6 млн. свиней: 2,2 млн. т молока, 64 тис. т масла, 338 тис. т м'яса). У південно-східній частині — посіви зернових, цукрового буряка, картоплі; на маршевих землях і на о. Фемарн — овочівництво. По території землі проходіт Кильський канал . Морські порти: Любек (вантажообіг 5,6 млн. т в 1975), Киль — база балтійського риболовецького флоту.
І. А. Басова.
Історія. Спочатку територія Ш.-Г. ділилася на дві самостійні частини — Шлезвіг і Гольштейн, об'єднані гольштейнськимі графами в 1386. У 1460 Ш.-Г. на умовах особистої унії перейшов під управління данського короля, проте Гольштейн, що став в 1474 герцогством, формально входив в «Священну Римську імперію» (до її скасування в 1806). У сірок.(середина) 16 ст, в Ш.-Г. була проведена Реформація. В кінці 18 ст, в значній мірі під впливом Великої французькій революції, в Ш.-Г. розвернувся широкий антифеодальний рух; у 1804 було скасовано кріпацтво. У 1806 Данія оголосила Гольштейн своїм повним володінням. Віденський конгрес 1814—15 зберіг права данського короля на Ш.-Г., але оголосив Гольштейн членом Німецького союзу. З 30-х рр. 19 ст серед населення Ш.-Г. (у більшості німецького) посилився національно-визвольний рух. Після початку Революції 1848—49 в Германії революційні події розвернулися і в Ш.-Г. У березні 1848 було створено тимчасовий уряд, що проголосив відділення Ш.-Г. від Данії і що оголосило їй війну. Тимчасовий уряд прийняв проект конституції, оцінений Ф. Енгельсом як «... найдемократичніший зі всіх, складених будь-коли німецькою мовою» (Маркс До. і Енгельс Ф., Соч., 2 видавництва, т. 5, с. 422—23). У квітні 1848 у війну Ш.-Г. проти Данії вступила Пруссія, що прагнула до захоплення території Ш.-Г. і запобіганню розвитку революції в Германії. Перемир'я, поміщене в ході дансько-прусської війни 1848—50, передбачало повернення Ш.-Г. Данію, розпуск революційного тимчасового уряду і відміну його декретів, а також вивід з Ш.-Г. прусських військ. Це положення було закріплене Лондонським протоколом 1852, підписаним Великобританією, Росією і Францією. Протокол гарантував збереження данської монархії в повній недоторканості; при цьому Ш.-Г. і Данія могли бути зв'язані лише особистою унією, Гольштейн залишався членом Німецького союзу. У 1863 в Данію була введена конституція, відповідно до якої Шлезвіг відділявся від Голштейна і перетворювався на данську провінцію. Це викликало війну між Австрією і Пруссією, з одного боку, і Данією — з іншою (див. Данська війна 1864 ), що завершилася поразкою Данії; Гольштейн переходив під управління Австрії, Шлезвіг — Пруссії. В результаті австро-прусською воїни 1866 весь Ш.-Г. перейшов до Пруссії і став її провінцією. За підсумками проведеного в 1920 (на підставі Версальського мирного договору 1919) плебісциту північна частина Шлезвіга, більшість населення якого складали данці, перейшла до Данії. З 1949 Ш.-Г. — земля у складі ФРН(Федеральна Республіка Німеччини).
Літ.: Енгельс Ф., Перемир'я з Данією, Маркс До. і Енгельс Ф., Соч., 2 видавництва, т. 5; його ж, Революція і контрреволюція в Германії, там же, т. 8, с. 58—59; Роотс Л., Шлезвіг-гольштінський питання і політика європейських держав в 1863—1864 роках, Тал., 1957.
