Данська війна 1864, австро-пруссько-данська війна, війна Пруссії, Австрії і ряду держав Північно-німецького союзу проти Данії з метою захвату герцогств Шлезвіг і Гольштейн. У Данії в 1863 була введена конституція, по якій Шлезвіг приєднувався до данського королівства. Австрія і Пруссія зажадали відміни конституції і окуповували Гольштейн і Лауенбург. Після відхилення Данією австро-прусського ультиматуму 1 лютого почалися військові дії. Австро-прусські війська (близько 60 тис.) під командуванням прусського фельдмаршала Ф. Врангеля (з травня — принц Фрідріх Карл) атакували головні сили данських військ під командуванням генерал-лейтенанта До. де Меца на укріпленій позиції в Данневірке. Під тиском перевершуючих сил данці 5—7 лютого відійшли в район Дюббель, де під керівництвом генерала Герлаха чинили опір противникові до 18 квітня, а потім до 29 квітня у фортеці Фредерісия. В ході боїв до 35 тис. данських військ було перекинуто на острови Альс і Фюн для створення загрози удару в тил противника, що наставав в Ютландії, яку обороняло до 15 тис. чіл. Перемоги данського флоту 17 березня у о. Рюген і 9 травня у о. Гельголанд на хід війни не вплинули. За пропозицією Данії було поміщено перемир'я з 12 травня до 26 червня. Після перемир'я прусського війська зайняли о. Альс (29 червня), а до 14 липня окуповували півострів Ютландія. Жодне з держав не надало допомоги Данії. Лондонська конференція представників Великобританії, Росії, Франції і воюючих держав в квітні — червні успіху не мала. 16 липня було поміщено друге перемир'я, що закінчилося 30 жовтня Віденським світом, по якому Данія втратила Шлезвіг, Гольштейн і Лауенбург. У Д. ст прусські війська вперше застосували голчану рушницю, що заряджає з казенної частини, скорострільність якого втричі перевищувала скорострільність колишньої рушниці.
Літ.: Блом М. О., Війна 1864 в Данії, СП(Збори постанов) Би. 1895.
