Шишмарев Володимир Федорович [13(25) .3.1875, Петербург, — 21.11.1957, Ленінград], радянський філолог, академік АН(Академія наук) СРСР (1946). Закінчив Петербурзький університет (1897). У Франції і Італії (1899—1903) готувався до звання професора романської філології. Професор університету Петрограду (потім Ленінградського) (з 1918). Організовував 1-й робітничо-селянський університет в Костромі, декан його гуманітарного факультету (1918—19). Директор Інституту світової літератури (1944—47), в 1950—57 вів наукову роботу в Інституті мовознавства АН(Академія наук) СРСР. Основні праці в області романської філології. Вивчав поезію пізнього середньовіччя у Франції («Гильом де Машо. Лірична поезія», т. 1—2, 1909, французькою мовою, удостоєна Французькою академією премії Сентура, 1909; «Лірика і лірики пізнього Середньовіччя. Нариси по історії поезії Франції і Провансу», 1911), французьке і італійське Відродження. Займався палеографією і текстологією, теорією і історією музики. З 30-х рр. досліджував проблеми загальнофілологічного і лінгвістичного характеру. Роботи: «Історична морфологія французької мови» (1952), «Книга для читання по історії французької мови (IX—XV вв.(століття))» (1955), «Словник старофранцузського мови. До „Книги для читання по історії французької мови”» (1955, в співавторстві с М. А. Бородіной і М. Ст Гордіной). Ленінська ін. (1957). Нагороджений орденом Леніна і 3 іншими орденами.
Соч.: Нариси по історії мов Іспанії, М.— Л., 1941; Ізбр. статті, т. 1 — Французька література, М.— Л., 1965; Ізбр. статті. Історія італійської літератури і італійської мови, Л., 1972.
Літ.: Матеріали до біобібліографії учених СРСР. Сірок. літератури і мови, ст 2, М., 1957 (літ.); Міхальчи Д. Е., Академік Ст Ф. Шишмарев, «Вісник історії світової культури», 1957 № 6; Жірмунський Ст М., Академік Володимир Федорович Шишмарев, «Ізв. АН(Академія наук) СРСР. Відділення літератури і мови», 1958, т. 17, ст 1.
