Шипулін Федір Кузьміч [10(23) .11.1913, с. Абай, нині Гірничо-алтайською АТ(автономна область), — 19.8.1972, пос.(селище) Саранпауль Тюменської області, похований в Москві], радянський геолог, член-кореспондент АН(Академія наук) СРСР (1970). Член КПРС з 1946. У 1939 закінчив Московський геологорозвідувальний інститут. У 1939—46 проводив геологорозвідувальні роботи в МНР(Монгольська Народна Республіка). У 1946—52 завідувач відділом геології Далекосхідної філії АН(Академія наук) СРСР. У 1952—55 в Інституті геології АН(Академія наук) СРСР, з 1955 в Інституті геології рудних родовищ, петрографії, мінералогії і геохімії АН(Академія наук) СРСР (з 1967 завідувач відділом геохімії). Праці в області геохімії, петрографії і вчення про рудні родовища. Встановив формаційну самостійність малих інтрузій, загальні закономірності кристалізації силікатних розплавів, генетичний зв'язок концентрацій окремих груп хімічних елементів з різними магматичними вогнищами. Розробив основи петрологічного аналізу (на атомно-молекулярному рівні) магматогенних процесів. Нагороджений орденом «Знак Шани» і медалями.
Соч.: Відщеплені і самостійні малі інтрузії і їх металлогенічеськоє значення, в збірці: Критерії зв'язку зруденіння з магматізмом стосовно вивчення рудних районів, М., 1965; Інтрузії і рудоутворення, М., 1968; Інтрузії, гидротермально-метасоматічеськие утворення і мідно-молібденове зруденіння, М., 1975 (совм. з ін.).
Літ.: Пам'яті Ф. До. Шипуліна, «Геологія рудних родовищ», 1972, т. 14 № 6.
