Шестрем Віктор Давид
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Шестрем Віктор Давид

Шестрем (Sjöström) Віктор Давид (20.9.1879, Сильбодаль, — 3.1.1960, Стокгольм), шведський кінорежисер, актор. З 1896 на сцені театру Васа (Стокгольм). У 1912 дебютував в кіно у фільмі «Вампір» і в тому ж році зняв фільм «Лісничий». Ранні картини Ш. близькі мелодрамі, але серед них виділяються актуальністю соціальної проблематики: «Інгеборг Хольм» (1913), «Страйк», «Одін з багатьох» (обидві — 1914), «Терье Віген» (1916). Епічна потужність образів, яскраві неабиякі характери героїв, що б'ються з суспільств. несправедливістю і дикою природою, новаторський монтаж зробили Ш. основоположником т.з. шведської класичної кіношколи. Ш. розвинув новий стиль в своїх фільмах «Гірський Ейвінн і його дружина», «Дівчина з торф'яного болота» (обидва — 1917), «Сини Інгмара» (1918), «Карін, дочку Інгмара» (1919), «Візник» (1920), де виконував головні ролі. У 1923—30 працював в Голлівуді, потім повернувся на батьківщину. У 1930 створив один з перших шведських звукових фільмів «Маркурелли з Вадчепінга». Остання режисерська робота Ш. — історична драма «Під червоною мантією» (1937; у сов.(радянський) прокаті — «Під кардиналською мантією»); остання роль — професор Борг («Сунична галявина», 1957, режисер І. Бергман).