Шефнер Вадим Сергійович [р. 30.12.1914 (12.1.1915), Петроград], російський радянський письменник. Член КПРС з 1945. Народився в сім'ї військового. Вчився на робітфаку при Ленінградському університеті. Учасник Великої Вітчизняної війни 1941—45. Збірка віршів «Захист» (1943), поема «Зустріч в передмісті» (1945), повість «Сестра печалі» (1970) присвячені героїчним захисникам Ленінграда. У збірках віршів «Знаки Землі» (1961), «Зведення» (1967), «Запас висоти» (1970) — тяжіння до традицій російської філософської лірики. Автор фантастичних або «напіввірогідних» історій, цікавих, іронічних, піднімаючих етичні питання: повести «Дівчина в обриву, або Записки Коврігина» (1964), «Людина з п'ятьма “не”, або Сповідь простодушного» (1967), «Кругла таємниця» (1970).
Соч.: Ізбр. проїзв.(твір), т. 1—2, Л., 1975; Ім'я для птиці. Повести, Л., 1976.
Літ.: Кузьмічев І., Вадим Шефнер. Нарис творчості, Л., 1968; Різників Л., Тривожна любов до людини, «Нева», 1971 № 10; Македонів А., Вадим Шефнер, в збірці: Портрети і проблеми, Л.,1977.
