Шерер (Scherer) Вільгельм (26.4.1841, Шенборн, Австрія, — 6.8.1886, Берлін), німецький філолог. Закінчив Віденський університет (1864). Професор Віденського (1868), Страсбурзького (1872), Берлінського (1877) університетів. Глава школи літературознавців-позитивістів; проповідував відмову від традицій ідеалістичної метафізики. Прагнув застосувати до гуманітарних дисциплін строгі методи природознавства, упровадити історіко-опісові метод в порівняльно-генетичні дослідження. Теорія Ш. визначила на багато років розвиток германістики в Германії. Займався історією німецької мови.
Соч.: Історія німецької літератури, пер.(переведення) з йому.(німецький), ч. 1—2, СП(Збори постанов) Би, 1893; Zur Geschichte der deutschen Sprache, B., 1868, 2 Aufl., Ст, 1878; Deutsche Studien, Bd 1—3, W., 1870—78; Aus Goethes Frühzeit, Straßburg — L., 1879; Poetik, B., 1888.
Літ.: Schmidt J., Gedächtnisrede auf Wilhelm Scherer (1841—1886), в збірці: Portraits of linguists. A biographical source book for the history of Western linguistics, 1746—1963, v. 1, Bloomington — L., 1966.
