Шейх (араб., буквально— старий, старик), у арабських кочівників глава або предводитель роду, племені або союзу племен. У країнах поширення ісламу термін «Ш.» придбав також значення поважної людини взагалі; частіше всього Ш. називали керівників мусульманських сект, орденів (рівнозначно — бенкет, муршид) дервішів, видних богословів, мусульманських законознавців. На Ю. Аравійського півострови і в районі Персидської затоки Ш. — правителі дрібних князівств.
