Шегрен Андрій Михайлович (Іоганн Андреас) [15(26) .4.1794, Ітіс, Фінляндія, — 6(18) .1.1855, Петербург], російський філолог і етнограф (за походженням швед), академік Петербурзької АН(Академія наук) (1844). Закінчив Абоський університет (1819). Директор Етнографічного музею Петербурзької АН(Академія наук) (1845). У 1824—29 зробив поїздку на С. Европейськой частини Росії для вивчення угро-фінських мов і народів. Займався також історією і археологією, топонімією російської Півночі. У 1835—37 подорожував по Кавказу, досліджуючи мови і етнографію осетин, грузин і інших кавказьких народностей. У 1846—52 збирав польові матеріали в Ліфляндії і Курляндії. Створив граматику і словник лівського мови, які були видані після його смерті академіком Ф. І. Відеманом, а також першу «Осетинську граматику з коротким словником осетинсько-російським і російсько-осетинським» (ч. 1—2, 1844).
Соч.: Gesammelte Schriften, Bd 1—2, St.-Petersburg, 1861; Über die finnische Sprache und ihre Literatur, St.-Petersburg, 1821; Ossetische Studienmitbesonderer Rücksicht auf die indoeuropäischen Sprachen, «Mémoires de l’académie impériale des sciences de St.-Petersburg», 1848, t. 7; Zur Ethnographie Liviands, St.-Petersburg, 1849.
Літ.: «Уч. зап.(західний) імп.(імператор) Академії наук по першому і третьому відділеннях», 1855, т. 3 (бібл. робіт Ш. з 1821 по 1854); Löhnrot E., Denkrede, «Acta societatis scientiarum Fennicae», 1954, Bd 4; Branch M., A. J. Sjögren studies of the North, Hels., 1973.
