Відеман Фердинанд Іванович [30.3(11.4) .1805, Хаапсалу, — 29.12.1887 (10.1.1888), Петербург)], російський мовознавець, фахівець з угро-фінських мов, академік Петербурзької Академії наук (1857). Основні праці: «Досвід граматики черемісського мови» (1847), «Граматика ерзя-мордовської мови» (18.65), «Граматика зирянського мови» (1884), «Про походження і мову вимерлих нині курляндських кревінов» (1872), «Граматика естонської мови» (1875) і «Естонсько-німецький словник» (1869). Вивчав естонські діалекти.
