Шебуєв Василь Козьміч
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Шебуєв Василь Козьміч

Шебуєв Василь Козьміч [2(13) .4. 1777, Кронштадт, — 16(28) .6.1855, Петербург], російський живописець. Вчився в петербурзькій АХ(Академія витівок) (1782—97) в І. А. Акимова і Г. І. Угрюмова (пенсіонер АХ(Академія витівок) в Римі в 1803—07). Викладав там же з 1807 (з 1812 проф., з 1832 ректор). Один з провідних майстрів пізнього класицизму і академізму . Творчість Ш. (переважно твори на історичні і релігійні сюжети) відмічено майстерністю строгого академічного малюнка, умілою компоновкою багатофігурних сцен, інтересом до національної історії — «Подвиг купця Іголкина» (1839, Російський музей, Ленінград), плафон в залі засідань Ради (у петербурзькій АХ(Академія витівок), 1833). У деяких проїзв.(твір) Ш. був близький до романтичних і реалістичних тенденцій («Ворожіння. Автопортрет», 1805, Третьяковськая галерея; «Портрет відставного чиновника Швикина», 1833, Русявий. музей).

Ст До. Шебуєв. Натурник. Вугілля, мів. Російський музей. Ленінград.