Швейцарський національний банк (Schweizerische Nationalbank), центральний емісійний банк Швейцарії. Заснований в 1905 в Цюріху. Має форму акціонерного суспільства; 58% акцій належать кантонам, кантональним банкам і ін. державним установам і 42% — приватним акціонерам.
Банк здійснює емісію грошових знаків, регулює об'єм грошового звернення і кредиту, організовує безготівкові розрахунки. При загостренні валютної кризи в 70-і рр., коли до Швейцарії спрямувалися іноземні капітали, Федеральні збори (парламент) прийняли декрети «про захист валюти» (у окт.(жовтень) 1971 і в червні 1974) і «про заходи в області внутрішнього кредиту» (у дек.(грудень) 1972). Відповідно до перших декретів Ш. н. би. відмінив виплату відсотків по іноземних рахунках в швейцарських банках, ввів по таких рахунках «негативний» відсоток (стягування відсотка з вкладників), обмежив продаж швейцарських франків на термін і т.п. Другий декрет вирішив введення обов'язкових мінімальних резервів банків в Ш. н. би. У 1954 було скасовано зобов'язання розміну банкнот на золото при збереженні норми 40% забезпечень золотом банкнот в обігу (фактичне забезпечення золотом банкнот на червень 1977 склало 62%). Сума балансу банку на червень 1977 (у млрд. фр.(франк)): 35, грошові знаки в обігу 19,1; засоби на рахівницях банків і фірм 10,8; капітал і резерви 0,07; золото і іноземна валюта 27,4, зобов'язання іноземних казначейств 4,6.
