Шахова композиція, особлива область творчої діяльності в шахах: складання завдань — штучних позицій із завданням дати мат у вказане число ходів, а також етюдів — позицій, близьких до ігрових, в яких потрібно знайти дорогу до виграшу або нічиєї. Етюд як самостійний рід Ш. до. склався до середини 19 ст Перша збірка етюдів — Б. Горвіца і І. Клінга (1851). Основоположником сучасного художнього етюда був А. А. Троїцкий (1866—1942), з 1928 — заслуженого на діяча мистецтв РРФСР, який в 1894—1900 заклав основи етюдної естетики, а в подальші роки розвинув їх. Його найближчими послідовниками були: І. Зеверс, Ст Н. і М. Н. Платови, Л. І. Куббель (Росія) і Г. Рінк (Франція). І надалі розвитку етюдної композиції провідну роль грали радянські шахові композитори. Перші завдання (мансуби) з'явилися в середні віки. Сучасні художні вимоги (виразність задуму, економія засобів) визначилися в середині 19 ст, а до кінця його формулюються принципи основних задачних шкіл в працях проблемістов: американських — С. Лойд (США), А. Макензі (Ямайка); німецьких — К. Байер і І. Бергер; чеських — Я. Добруський і І. Поспішил; англійських — Ч. Планк і Б. Лоус. З росіян проблемістов 19 ст найбільш відомо А. Д. Петров, І. С. Шумів, А. Ст Галицьке. Подальші етапи розвитку завдань (20 ст) пов'язані з іменами І. Котца і В. Хольцхаузена (Німеччина), М. Гавеля і Е. Палькоськи (Чехословакія), А. Уайта (США), А. Еллермана (Аргентина), М. М. Баруліна і Л. А. Ісаєва (СРСР). По Ш. до. (складання завдань і етюдів) проводяться міжнародні і національні змагання: конкурси, матчі. У СРСР проводиться першість особиста (з 1929, систематично з 1947) і командна (з 1956). На основі результатів змагань по Ш. до. надаються спортивні звання. По відбору творів в «Альбоми ФІДЕ» (офіційні збірки етюдів і завдань Міжнародної шахової федерації) в 30—70-і рр. звання міжнародного гросмейстера були удостоєні: Е. Віссерман (Нідерланди), К. Мансфілд (Англія), Д. Парош (Угорщина), Н. Петровіч (Югославія), І. Фрітз і В. Пахман (ЧССР), Ст А. Брон, Р. М. Каспарян, Ст А. Корольків, Л. І. Лошинський (СРСР).
