Шатський Микола Сергійович [16(28). 8.1895, Москва, — 1.8.1960, там же], радянський геолог, академік АН(Академія наук) СРСР (1953; член-кореспондент 1943). Вчився в Московському університеті (з 1913), але з 3-го курсу був покликаний в армію. З 1921 викладач Московської гірської академії, з 1930 — Московського геологорозвідувального інституту; одночасно працював в Гідропроекті, а з 1934 в Геологічному інституті АН(Академія наук) СРСР (з 1956 директор).
Основні праці по порівняльній тектоніці древніх платформ (Східно-європейською, Сибірською, Північно-американською), теорії геосинкліналей і тривалості процесів ськладкообразованія. Ш. — основоположник декількох нових методів і напрямів у вирішенні тектонічних проблем (структурний метод аналізу крупних тектонічних форм земної кори, порівняльно-тектонічний метод аналізу і метод аналізу фацій і потужностей осадових утворень). Ш. вперше сформулював принцип унаследованності в геології, вніс великий вклад до вчення про геологічних формаціях . Під керівництвом Ш. вперше складені: «Геологічна карта Євразії» в масштабі 1: 6 000 000, «Тектонічна карта СРСР» (1953, 1956) і «Міжнародна тектонічна карта Європи» (1964). Ш. виділив ріфейськую групу (див. Ріфей ) і байкальську складчастість ; ввів поняття антеклізи, плакосинкліналі і плакантікліналі, авлакогена і ін. Ш. належать роботи про класиків природознавства (Ч. Лайеле, А. П. Карпінськом, Ч. Дарвіні, Р. Мурчисоне, А. Д. Архангельськом, В. А. Обручеве і ін.). Під керівництвом Ш. склалася школа радянських тектоністів, що отримала світове визнання. Державна премія СРСР (1946), Ленінська ін. (1958). Нагороджений 2 орденами Леніна, орденом Трудового Червоного Прапора і медалями.
Соч.: Ізбр. праці, т. 1—4, М., 1963—65.
Літ.: Павлівський Е. Ст, Академік Н. С. Шатський — лауреат Ленінської премії 1958 р., «Ізв. АН(Академія наук) СРСР. Сірок. геологічна», 1958 № 9; Микола Сергійович Шатський. [Некролог], «Геологія рудних родовищ», 1960 № 5; Життя і творчість академіків А. Д. Архангельського і Н. С. Шатського. М. 1973.
