Шартье (Chartier) Ален (близько 1385, Байе, — близько 1433, Авіньон), французький поет. Був секретарем короля Карла VII. Як дипломат побував в багатьох країнах, у тому числі в Італії. Для поезії Ш. (балади, рондо, поеми) характерне подолання умовної мови любовної лірики кінця середньовіччя — поеми «Книга про чотирьох пані», «Немилосердна красуня» (обидві — 1424). У політичних трактатах Ш. «Чотириголоса інвектива» (1422), «Придворний» (середина 20-х рр.) різко і красномовно говориться про біди Франції, про розкладання дворянства і страждання народу, що виносить на собі всі тяготи Столітньої війни 1337—1453.
Соч.: Le quadrilogue invectif, P., 1923; La Belle Dame sans mercy et les Poésies lyriques, P., 1945.
Літ.: Історія французької літератури, т. 1, M.—Л., 1946, с. 178—79; Hoffman Е. J., Alain Chartier, his work and reputation, N. Y., 1942.
