Шарф (Scharf) Ервін (р. 29.8.1914), діяч австрійського робочого руху. У 1934 вступив в соціал-демократичну партію, в роки анексії Австрії фашистською Німеччиною (1938—1945) — в еміграції. Брав участь в боротьбі проти фашизму в рядах австрійського «батальйону свободи», що діяв у складі Народно-визвольної армії Югославії. У 1945 вступив в Соціалістичну партію Австрії (СПА). За критику опортуністичної політики керівництва СП(Збори постанов) А був виключений з партії. Організував Об'єднання прогресивних соціалістів, яке пізніше прийняло назву Соціалістичної робочої партії Австрії (СРПА). Був вибраний головою СРПА. Після об'єднання СРПА з Комуністичною партією Австрії (липень 1956) вибраний член Політбюро ЦК компартії. У 1957—65 головний редактор ЦО(центральний орган) компартії газети «Фольксштімме» («Volksstimme»). З 1965 секретар ЦК компартії. З 1974 головний редактор теоретичного органу компартії журналу «Вег унд циль» («Weg und Ziel»). У 1974 нагороджений орденом Дружби народів.
