Шапкин Тимофій Тимофійович [21. 2(5. 3). 1885, хутір Семимаяковий, станиця Верхнекондрученськая, нині Ростовською область, — 22. 3. 1943, Ростов-на-Дону], радянський воєначальник, генерал-лейтенант (1940). Член КПРС з 1938. Народився в сім'ї донського козака. Учасник 1-ої світової війни 1914—18. Закінчив військове училище Новочеркасськоє (1916). Під час Громадянської війни 1918—20 служив в білогвардійській армії генерала Деникіна командиром сотні 6-го Донського козачого полку. З березня 1920 в Червоній Армії — командир кавалерійського ескадрона, полиця, бригади, з 1921 начальник 14-ої кавалерійської дивізії. Закінчив Вищі академічні курси (1922), Військову академію ним. М. В. Фрунзе (1935). У 1922—24 командував кавалерійською дивізією, потім був інспектором кавалерії Західно-сибірського військового округу, командував 7-ою окремою бригадою Туркестану, 20-ою кавалерійською дивізією. У 1941 командир 4-го кавалерійського корпусу; на цьому посаді з вересня 1942 брав участь у Великій Вітчизняній війні 1941—45 на Закавказькому, Сталінградському і Південному фронтах. Нагороджений 4 орденами Червоного Прапора (за відмінності в боях під час Громадянської війни і проти басмачів в 1930) і орденом Кутузова 2-ої міри.
