Шантіч Олексія
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Шантіч Олексія

Шантіч (Шантіћ) Олексія (27.5.1868, Мостар, Герцеговина, — 2.2.1924, там же), сербський поет. Був пов'язаний з визвольним рухом Герцеговини. Вчився в комерційних школах Любляни і Трієста. Перша збірка — «Вірші» (1891); пізніше — ще 6 книг під тією ж назвою і збірка «На старому попелищі» (1913). У поезії Ш. високий цивільний пафос, напружений ліризм, тяга до узагальнених образів поєднуються з глибиною соціального вмісту в картинах про важкій селянській долі, у виразних портретах трудівників. Проникливим ліризмом відрізняються вірші про любов і природу. Віра в перемогу робочого класу виражена в «Підземній пісні» (1920). Автор драм у віршах «В млі» і «Дружина Хасана-аги» (обидві — 1907).

загрузка...

  Соч.: Сабрана дjeла, кн. 1—3 [у 1-м-коді томі — предісл.(передмова) Ст Джуріча], Capajeво, 1957.

  Літ.: Дороніна Р. Ф., Алекса Шантіч і сербська демократична поезія кінця XIX — перших двох десятиліть XX ст, в збірці: Література слов'янських народів, ст 8, М., 1963;  Trifković R., Jos jedan pristup Santicevoj poeziji, «Zivot», [Sarajevo] 1969 № 1.