Шакка (Sciacca) Мікеле Федеріко (р. 12.7.1908, Джарре, Катання), італійський філософ-ідеаліст, представник т.з. християнського спіритуалізму. Професор в Павії (з 1938) і Генуї (з 1947), один з натхненників і організаторів т.з. Галларатського руху, об'єднуючого італійських католицьких філософів. Платоновсько-августініанськая традиція з'єднується в Ш. з ідеями А. Розміні-Сербаті і особливо Дж. Джентіле . В центрі розвиненої Ш. «філософії цілісності» — вчення про індивіда, що інтуїтивно сприймає в своєму «об'єктивному» внутрішньому досвіді ідею абсолютного буття (бога), трансцендентну і одночасно іманентну індивідуальній свідомості. Автор історико-філософських праць, засновник журналу «Giornale di metafisica» (1946) і «Humanitas» (1946).
Соч.: Opere complete, v. 1—30 —, Mil., 1958—69—.
Літ.: Ефірів С. А., Італійська буржуазна філософія 20 ст, М., 1968; Schiavone М., L’idealismo di М. F. Sciacca come sviluppo del rosminianismo, Domodossola, 1957; Studi in onore di M. F. Sciacca, Mil., [1959]; Ottonello P. P., Bibliografia di M. F. Sciacca, Mil., 1969.
