Шакал (Canis aureus), хижий ссавець сімейства псових. Схожий на вовка, але значно менше його по розмірах, з коротшим хвостом і загостреною мордою. Довжина тіла 71—82 см , хвоста — близько 20 см . Забарвлення взимку рудувато-сіре, влітку руда. Поширений Ш. на півдні Європи, в Північній Африці, на півдні Азії і на о. Шрі-Ланка; у СРСР — на Кавказі, в Середній Азії, зрідка з'являється в Молдавії. Мешкає переважно на низовинах, в прибережних хащах, рідше в пустелях і передгір'ях. Звичайний біля населених пунктів. Живе в норах. Харчується гризунами і птицями, поїдає падаль, покидьки, плоди. Злучаються Ш. у січні. Самка народжує 4—9 щенят, зазвичай в норі. Статевозрілості досягають на 2-м-коді року. Ш. — переважно нічний звір. Видає гучне виття. Промислове значення невелике, шкура малоцінна. Завдає деякої шкоди мисливському господарству і птахівництву.
