Шабо (Chabod) Федеріко (22.2.1901, Аоста, — 4.7.1960, Рим), італійський історик. З 1947 директор Італійського інституту історичних досліджень в Неаполі, в 1948—60 головний редактор журналу «Рівіста сторіка італьяна» («Rivista storica italiana»). Під час німецько-фашистської окупації Італії (1943—1945) учасник партизанського руху у Валь-д’Аосте. У 1946, після надання автономії цієї області, очолював місцеве управління. На історичні погляди Ш. багато в чому вплинула етіко-політічна концепція Б. Кроче . В центрі наукових інтересів Ш. — світ політичних ідей і їх носіїв-мислителів і правлячої еліти. Багато робіт Ш. присвячені епосі Відродження. У найбільш відомій праці Ш. «Історія зовнішньої політики Італії з 1870 по 1896 г.» (вийшов 1 том) відтворена широка і багатогранна картина ідейного і політичного життя Італії після об'єднання.
Соч.: Lo stato di Milano nell’impero di Carlo V, Roma, 1934; Storia della politica estera italiana dal 1870 al 1896, v. 1 — Le premesse, Bari, 1951; L’italia contemporanea (1918—1948), 3 ed . , Torino, 1970; Storia dell’idea d’europa, Bari, 1962; L’idea di nazione, Bari, 1967; Scritti su Machiavelli, Torino, 1964.
