Чулаки Михайло Іванович
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Чулаки Михайло Іванович

Чулаки Михайло Іванович [р. 6(19) .11.1908, Сімферополь], радянський композитор, педагог, музично-суспільний діяч, народний артист РРФСР (1969). Член КПРС з 1943. У 1931 закінчив Ленінградську консерваторію по класу композиції в Ст Ст Щербачева. У 1937—39 директор, потім художній керівник Ленінградської філармонії. У 1951—52 заступник голови Комітету у справах мистецтв при Раді Міністрів СРСР, в 1952—55 заступник начальника Головного управління у справах мистецтв при Радянському Міністерстві СРСР. У 1955—59 і в 1963—70 директор і художній керівник Великого театру. З 1933 викладач Ленінградською, з 1948 Московською консерваторій (з 1962 проф.). У числі кращих творів Ч. балети «Казка про попа і працівника його Балді» (по А. С. Пушкіну, 1940), «Уявний жених» (по До. Гольдоні, 1946), «Юність» (по мотивах романа Н. А. Островського «Як загартовувалася сталь», 1947), 2-я симфонія (1945), Симфонія-концерт (1959), Пісні і танці старої Франції (для оркестру, 1959). Автор статей по питаннях музичного мистецтва і книги «Інструменти симфонічного оркестру» (1950; неодноразово перевидавалася). Депутат Верховної Ради РРФСР 6—7-го скликань. Державна премія СРСР (1947, 1948, 1950). Нагороджений 3 орденами, а також медалями.