Чулков Михайло Дмитрович [1743 або 1744, Москва, — 24.10(4.11) .1792, там же], російський письменник, журналіст. Вихідець з «солдатських дітей»; був актором, придворним лакеєм, чиновником Сенату; вислужив (у 1779) потомствене дворянство. У своїй творчості орієнтувався на масового читача. Автор збірки крутійських і чарівно-рицарських новел і повістей «Пересмішник, або Славенськие казки» (ч. 1—5, 1766—89), в якому вперше в російській літературі використана слов'янська міфологія, потім систематизована Ч. у спеціальних міфологічних словниках (найповніший — «Абевега російських забобонів», 1786). «Пригожа повариха, або Пригода розпусної жінки» (1770, незакінчений) — перший досвід російського крутійського романа, написаного від імені героїні. Ч. підготував збірки літературних і народних пісень 18 ст — «Збори різних пісень» (ч. 1—4, 1770—74), доповнений і передрукований Н. І. Новіковим в 1780 — 81 (ч. 1—3 перевидані під назв.(назва) «Вигадування М. Д. Чулкова», т. 1, СП(Збори постанов) Би, 1913). Видавав журнали «І те і сьо» (1769) і «Парнаський щепетільник» (1770), взяв участь в журнальній полеміці Новікова з Катериною II про сатиру. Останніми роками життю працював над «Історичним описом російської комерції...» (т. 1—7, 1781—88) — детальним зведенням законодавчих актів і інших документів про торгівлю.
Соч. у кн.: Літературне спадок, т. 9—10, М., 1933; Ірої-комічна поема, Л., 1933; Поети XVIII ст, т. 1, Л., 1958; Віршована казка (новела) XVIII — нач. XIX вв.(століття), Л., 1969; Російська проза XVIII ст, М., 1971.
Літ.: Шкловський Ст Би., Чулков і Льовшин, Л., 1933; Mathauserová S., Ruský zdroj monologické románové formy (M. D. Čulkov), Praha, 1961; Garrard J. G., M. Čulkov. An introduction to his prose and verse, The Hague — P., 1970.
