Чохов, Чехов Андрій (рік народження невідомий — помер між 23.1 і 8.12.1629), російський гарматний і дзвоновий майстер. Більше 60 років працював в Москві на Гарматному дворі, де створив велику кількість (по документах відомо більше 20) важких знарядь, у тому числі «Цар-гармату» (1586). Зазвичай кожному знаряддю Ч. давав назву наприклад «Лисиця» (1575), «Вовк» (1576), «Інрог» («Одноріг», 1577), «Лев» і «Аспід» (1590), «Цар Ахіллес» (1617) і ін. Знаряддя Ч. були видатними досягненнями артилерійської техніки. Відповідно до назви вони прикрашалися горельєфом, багатим «травним» орнаментом і написом. Знаряддя Ч. відрізнялися довговічністю, деякі з них застосовувалися ще в Північній війні 1700—21. Збереглося 12 знарядь Ч., з них 7 знаходяться у Військово-історичному музеї артилерії, інженерних військ і військ зв'язку в Ленінграді, 3 — в Московському Кремлі, 2 — в Швеції, в Гріпсхольмськом замку, поблизу Стокгольма («Вовки», 1576 і 1578), куди вони попали в результаті Лівонськой війни. Ще Петро I розпорядився вічно зберігати знаряддя Ч. як пам'ятки. Ч. створював також дзвони, у тому числі «Реут» (1621—22) масою 2000 пудів (близько 32 т ) для дзвіниці «Іван Великий». Виучив своєму майстерності багаточисельних учнів.
Літ.: Рубців Н. Н., Історія ливарного виробництва до СРСР, 2 видавництва, ч. 1, М., 1962: Неміровський Е. Л., Нові матеріали про Андрєє Чохове, в кн.: Праці інституту історії природознавства і техніки т. 13, М., 1956.
