Чоттопаддхай Бонкимчондро (26.6.1838, Кантальпара, поблизу Калькутти, — 8.4.1894, Калькутта), індійський письменник. Писав бенгальською мовою. Романтик, основоположник історичного романа в Бенгалії. Його вірш «Вітаю тебе, батьківщина-мати!» у 1905—47 було гімном національно-визвольного руху. Пафосом боротьби за незалежність пройняті романи «Чондрошекхор» (1873), «Обитель радості» (1882), «Раджів Сингх» (1893, русявий.(російський) пер.(переведення) 1960). Соціальні романи Ч. «Отруйне дерево» (1872, русявий.(російський) пер.(переведення) 1962), «Заповіт Крішноканто» (1875) малюють безправне положення індійської жінки. Автор збірок сатиричних новел «Народні забави» (1874) і «Комолаканто» (1875), статей на історико-літературні, соціальні, наукові і філософсько-релігійні теми. Як просвітитель і публіцист, редактор журналу «Бонгодоршон» і «Прочар» Ч. зіграв важливу роль в культурному житті Бенгалії.
Соч. у русявий.(російський) пер.(переведення): Отруйне дерево. Романи і повести, М., 1962; Індіра. Повести і роман, М., 1963.
Літ.: Новікова Ст А., Бонкимчондро Чоттопаддхай. Життя і творчість, Л., 1969.
