Чосич Бранімір
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Чосич Бранімір

Чосич (Ћосић) Бранімір (13.11.1903, Штітар, — 29.1.1934, Бєлград), сербський письменник. Вивчав юриспруденцію і історію літератури і мистецтва в Бєлграді, Лозанні, Парижі. Придбали популярність збірки: «Розповіді про Бошковіче» (1924), «Єгиптянка і інші розповіді» (1927), «Як води, що протекли» (1933). У ранніх розповідях і перших романах «Шабаш» (1925), «Два царства» (1928) Ч. спирався на традиції сербського реалізму, одночасно вирішуючи моральну проблематику у дусі ідеалістичної етики. На початку 30-х рр. під впливом прогресивної літературної течії «соціальна література» зайняв позиції острокрітічеського відношення до буржуазного суспільства, про що свідчить роман «Скошене поле» (1934, русявий.(російський) пер.(переведення) 1957) — одне з кращих творах сербської прози в період між двома світовими війнами.

  Соч.: Десет пісаца — десет розмови, Београд, 1931; Кроз књіге і књіжевност Београд, 1937.

  Літ.: Глігоріћ Ст, Би. Ћосић, у його кн.: Огледі і студіjе, Београд, 1965; Фінци Е., Књіжевні пут Би. Ћосић а, в кн.: Књіжевност ізмећв два рата, књ. 2, Београд, 1966.