Чорний Саша
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Чорний Саша

Чорний Саша (псевдонім; настояшие ім'я і прізвище — Олександр Михайлович Глікберг) [1(13) .10.1880, Одеса, — 5.8.1932, Лаванду, Франція], російський поет. Народився в сім'ї провізора. Почав друкуватися в 1904. З 1905 співробітничав в петербурзьких сатиричних журналах. У 1908—11 співробітник «Сатирикону» . Його влучні і уїдливі сатиричні вірші (збірка «Сатири», 1910) викривали реакцію висміювали того, що зрадив високі ідеали ліберального інтелігента, обивательщину і вульгарність в політиці, літературі і побуті. Надалі в ліриці Ч. посилюються сарказм, песимізм. У 1920 емігрував. Книга «Спрага» (1923) забарвлена відчуттям туги по втраченій батьківщині. Останніми роками життя писав розповіді і оригінальні по жанру «Солдатські казки» (опубл. 1933), що воскрешають типа російського солдата часів 1-ої світової війни, учасником якої був Ч. Ізвестен як майстер віршів і проза для дітей.

  Соч.: Сатири і лірика, [3 видавництва], кн. 1—2, СП(Збори постанов) Би. 1911; Дитячий острів, М-код.¾Л., 1928; Вірші. [Вступ. ст. До. Чуковського], Л., 1960.

  Літ.: Паперний З., Сміх Саші Чорного, «Новий світ», 1960 №9; Тренін Ст, Харджієв Н., Маяковський і «сатіріконськая» поезія, в їх кн.: Поетіч. культура Маяковського, М., 1970; Евстігнєєва Л., Саша Чорний, в її кн.: Журнал «Сатирикон» і поети-сатіріконци, М., 1968.