Човників Микола Васильович [26.4(9.5) .1906, Іркутськ, — 16.7.1974, Москва], двічі Герою Радянського Союза (14.6.1942 і 19.8.1944), генерал-майор авіації (1949). Член КПРС з 1940. У Червоній Армії з 1928. Закінчив Севастопольську школу морських льотчиків (1931), академічні курси при Військово-морській академії (1945) і Вищу військову академію ним. К. Е. Ворошилова (1949). Брав участь в радянсько-фінляндській війні 1939—40, командир ланки. У час Великої Вітчизняної війни 1941—45 командир ескадрильї, заступник командира і з серпня 1942 командир 1-го гвардійського мінно-торпедного авіаційного полку на Балтійському флоті. У червні — серпні 1943 і з грудня 1943 командир 8-го гвардійського штурмового полку на Чорноморському флоті, в серпні — жовтні 1944 командир 9-ої штурмової авіадивізії на Балтійському флоті. Зробив понад 270 бойових вильотів. Після війни на командних і штабних посадах і на викладацькій роботі. З 1954 в запасі. Депутат Верховної Ради СРСР 2-го скликання. Нагороджений 3 орденами Леніна, 4 орденами Червоного Прапора, орденами Ушакова 2-ої міри, Червоної Зірки, «Знак Шани», а також медалями. Бюст Ч. встановлений в Ленінграді.
