Чироки, чероки, ірокезоязичноє індіанське плем'я. До часу появи європейців жили на Ю.-В.(південний схід) Північної Америки. Займалися сапним землеробством і знаходилися на стадії становлення раннеклассового суспільства. У 18 ст Ч. перейняли господарський досвід європейських колоністів (нові з.-х.(сільськогосподарський) культури, садівництво, скотарство), активно торгували оленячими шкурами, ввели самоврядність по європейському зразку. На початку 19 ст метис Секвойя винайшов алфавіт Ч., на якому виучували, друкували газету, записували фольклорні тексти. У 1838—39 земель Ч. були захоплені колонізаторами, а самі вони насильницький переселені на З., до Оклахоми. Частина сховалася в горах Аллеганських, де в 1842 для них була створена резервація (штат Північна Кароліна). В результаті склалися дві групи сучасних Ч. — східні і західні. Останні більш асимілюють, у них сильніше виражена класова диференціація, активно беруть участь в індіанському для пана русі. Загальна чисельність Ч. — понад 66 тис. чіл. (1970, перепис), з них в Північній Кароліні — близько 3,5 тис.
