Черський Іван Дементьевіч (Ян Доміниковіч) [3(15) .5.1845, маєток «Сволна» Дріссенського повіту Віленськой губернії, — 25.6(7.7) .1892], геолог, палеонтолог і географ, дослідник Сибіру. За національністю поляк. За участь в Польському повстанні 1863—64 був відданий в солдати і відправлений до Омська. Під впливом Р. Н. Потаніна почав геологічні і палеонтологічні дослідження в районі Омська. У 1869 звільнений від військової служби по хворобі. У 1871 переїхав до Іркутська. У 1873—76 вивчав Саяни, Прісаянье і Пріангарье; у 1877—80 — геологічна будова берегів Байкалу; у 1881—82 досліджував басейн р. Селенги і р. Ніжняя Тунгуса. Ч. висунув ідею еволюційного розвитку рельєфу (1878). Запропонував одну з перших палеотектонічних схем для Сибіру, використану і розвинену Е. Зюссом в праці «Лице Землі». У 1885 амністований і на запрошення Петербурзькою АН(Академія наук) переїхав до Петербургу, виконавши по дорозі маршрутне геологічне дослідження поштового тракту від Іркутська ка Уралу із заїздами до Падунському порогу Ангари, в Мінусинськ. У 1891 зробив експедицію в район рр. Колими і Індігірки. Помер в нізовьях Колими. Ім'ям Ч. названі гірська країна в Якутській АССР і Магаданській області і хребті в Забайкаллі.
Соч.: Про результати дослідження озера Байкал, СП(Збори постанов)Б. 1886 (Записки Російського геогр.(географічний) суспільства, т. 15 № 3); До геології внутрішньої Азії, в кн.: Праці Санкт-петербурзького суспільства дослідників природи, т. 17, ст 2, СП(Збори постанов) Би, 1886.
Літ.: Обручев Ст А., Іван Дементьевіч Черський, в кн.: Люди російської науки, т. 1, М-код.—Л., 1948; Ревзін Р. І., Подвиг життя Івана Черського, М-код.—Л., 1952; І. Д. Черський. Неопубліковані статті, листи і щоденники, під ред. С. Ст Обручева, Іркутськ, 1956; Пармузін Ю. П., Іван Дементьевіч Черський, в збірці: Вітчизняні фізіко-географі і мандрівники, М., 1959.
