Чернігівська область, у складі УРСР. Утворена 15 жовтня 1932. Площа 31,9 тис. км. 2 . Населення 1508 тис. чіл. (на 1 січня 1977). Розділена на 22 райони, має 15 міст і 30 селищ міського типа. Центр — м. Чернігів. Ч. о. нагороджена орденом Леніна (13 червня 1967). (Див. карту .)
Природа . Ч. о. розташована по лівобережжю середнього перебіг Дніпра, в басейні р. Десна. Поверхня — низовинна, хвиляста рівнина, нахилена із З.-В.(північний схід) (200—220 м-код ) на Ю.-З.(південний захід) (120—150 м-код ) . Клімат помірно континентальний. Середня температура січня від —6 до —8 °С, липня 18,4— 19,7 °С. Опадів 500—600 мм в рік. Тривалість вегетаційного періоду 190—200 сут. Головна річка — Десна, що пересікає область із З.-В.(північний схід) на Ю.-З.(південний захід); її лівий припливи — Сейм, Остер; праві — Убедь, Снів, Белоус. По північно-західному кордону протікають Дніпро і його лівий приплив Сож. Для північної частини області — Полісся характерні дерново-підзолисті грунти, піщані і супіщані; у південній, лісостеповій, частини переважають чорноземи (оподзоленниє і лугові). На С. (68% територій області) переважають змішані ліси (сосна, дуб, береза, граб, зустрічаються липа, клен, ясен, ільм). На Ю.-В.(південний схід) області знаходиться дендропарк АН(Академія наук) УРСР «Тростянец», в якому видовий склад хвойних порід і садово-декоративних форм найрізноманітніший на Україні. Водяться заєць-русак, лисиця, видра, єнотовидний собака, вовк, куниця лісова, борсук, лось, косуля, дикий кабан. У річках і озерах — плітка, карась, лінь, щука, окунь, судак, лящ, в'язь, сом.
Населення. В 1970 українці складали 93,8% населення, росіяни — 4,7%. Середня щільність 47,3 чіл. на 1 км. 2 (1977). Щільніше заселені райони лісостепової частини (св. 50 чіл. на 1 км. 2 ) . Міського населення 43% (1977). Найважливіші міста: Чернігів, Прилуки, Ніжин.
Господарство. За роки Радянської влади Ч. о. з відсталого аграрного району перетворилася на розвинений індустріально-аграрний. У Ч. о. є запаси торфу, фосфорітов, мергеля. У зв'язку з відкриттям (з кінця 50-х рр.) ряду нафтових (Гнедінцевськоє, Прілукськоє, Леляковськоє, Монастиріщанськоє, Малодевіцкоє) і нафтогазових (Богдановськоє, Мільковськоє) родовищ з'явилися нові галузі промисловості: нафтова, газова. Найбільш розвинені галузі легкої промисловості: текстильна (Чернігів), трикотажна (Прилуки), швацька (Чернігів, Ніжин), по переробці льону і конопель. Машинобудування і металообробка представлені заводами: з.-х.(сільськогосподарський) машин (Ніжин, Прилуки), протипожежного устаткування (Ладан), автозапчастин (філія автозаводу Горького), дослідно-експериментальним залізних виробів, інструментальним, ремонтними (Чернігів). Створена хімічна і нафтохімічна промисловість (об'єднання «Химволокно» в Чернігові, виробництво синтетичних смол і пластичних мас в Прилуках, лаків і фарб в Ніжині). У складі лісової, деревообробної і паперової промисловості — підприємства по виробництву меблів чернігівська фабрика музичних інструментів (піаніно), фабрика технічних паперів (Корюковка). Підприємства будматеріалів випускають збірні залізобетонні конструкції, покрівельні матеріали (Чернігів), цеглина. У харчовій промисловості виділяється м'ясна (Чернігів, Ніжин, бахмач, Прилуки, Сіверський для Новгорода), маслосироробна і молочна (Ічня, бахмач і ін.); є цукрові, спиртні, пивоварні, крахмало-патокові заводи; розвинена переробка овочів (Ніжин).
Сільське господарство спеціалізується на м'ясо-молочному тваринництві і виробництві картоплі, зерна, цукрового буряка, льону. У 1976 в Ч. о. було 503 колгоспи і 57 радгоспів. З.-х. угіддя займають 68% територій області, з них рілля — 72%, пасовища і сінокоси — 26%. Вся посівна площа в 1976 склала 1587,1 тис. га , у тому числі під зернових (озима пшениця, жито, зернобобові, ячмінь, овес, гречка, просо, кукурудза) було відведено 711,8 тис. га , під технічних (цукровий буряк, льон-довгунець) — 100,5 тис. га , під картоплю — 193,3 тис. га , баштанні для овоча, — 19,4 тис. га , кормові культури — 562,1 тис. га. Вирощуються також коноплі, м'ята. У Ч. о. 196 тис. га осушених і 10 тис. га зрошуваних земель.
В 1976 налічувалося (тис. голів): великої рогатої худоби 1305,5 (в т.ч. корів 505,1), свиней 847,6, овець і кіз 245,5. Розвиваються птахівництво, кролівництво і бджільництво.
Експлуатаційна довжина залізниць 892 км. (1976); основні лінії: Москва — бахмач — Ніжин — Чіп, Київ — Чернігів — Ленінград, Ніжин — Чернігів — Гомель, Сімферополь — Чернігів — Рига, Мінськ — бахмач — Харків, Чернігів — Ніжин — Прилуки. Ж.-д. вузли: Ніжин, бахмач, Чернігів, Прилуки. Протяжність автомобільних доріг 7,5 тис. км. , у тому числі з твердим покриттям 3,6 тис. км. Через область проходят автомагістралі Одеса — Київ — Ленінград, Київ — Москва. Судноплавні Дніпро і Десна. Чернігів має повітряне сполучення з Москвою, деякими обласними центрами УРСР і районами області. По території Ч. о. проходіт газопровід Дашава — Київ — Москва, нафтопровід Прилуки — Кременчук.
Учбові заклади, наукові і культурні установи. Охорона здоров'я. У 1914/15 навчальному році на території Ч. о. було 1374 загальноосвітніх школи (111 тис. уч-ся(що вчиться)), 2 ср. спеціальних учбових заклади (137 уч-ся(що вчиться)), 1 вуз (134 студенти). У 1976/77 навчальному році в 1113 загальноосвітніх школах всіх видів виучувалося 235,7 тис. учнів, в 17 професійно-технічних учбових закладах —9 тис. учнів, в 19 середніх спеціальних учбових закладах — 15,3 тис. учнів, в Чернігівському педагогічному інституті, Ніжинському педагогічному інституті і Чернігівській філії Київського політехнічного інституту — 8,3 тис. студентів. У 1977 в 404 дошкільних установах виховувалося 42,9 тис. дітей.
В Ч. о. знаходиться ряд науково-дослідних інститутів. На 1 січня 1977 працювали 1105 масових бібліотек (близько 11,8 млн. екз.(екземпляр) книг і журналів), 8 музеїв (історичний в Чернігові, краєзнавчі в Ніжині, Остере, Прилуках, пос.(селище) Сосніца, літературно-меморіальний музей А. Довженко в пос.(селище) Сосніца, літературно-меморіальний музей М. М. Коцюбінського в Чернігові, меморіальний музей Н. А. Щорса в р. Щорс), 3 театри (обласний музично-драматичний і обласний театр ляльок в Чернігові і драматичний в Ніжині), 1174 клубних установи, 1204 стаціонарних кіноустановки, 46 позашкільних установ. Виходять обласні газети українською мовою «Деснянська правда» («Деснянська правда», з 1917) і комсомольська «Комсомольський гарт» («Комсомольський гарт», з 1933). Звучать 2 програми Всесоюзного радіо (44 ч в добу), інформаційна республіканська (19 ч в добу) об'єднана союзно-республіканська (19 ч в добу) і місцева (1,1 ч в добу) на російській і українській мовах. По двох програмах транслюються передачі Центрального телебачення (10,7 ч в добу), республіканського і місцевого на російському і українському яз.(мова) (13,5 ч в добу).
До 1 січня 1977 було 194 лікарняних установи на 17,8 тис. ліжок (11,8 ліжок на 1 тис. жителів); працювали 3,4 тис. лікарок (1 лікарка на 450 жителів). Кліматичний курорт Качановка, 8 санаторіїв, 4 будинки відпочинку.
Основні туристські маршрути — в районах Київського водосховища, річок Десни і Остера, а також міст Чернігова, Сіверського для Новгорода, Ніжина і дендропарка «Тростянец» АН(Академія наук) УРСР (Ічнянський район). Турбази в Сіверському для Новгорода і на р. Остер.
Літ.: Icторiя мicт i ciл Української РСР. Чернiгiвська область, Київ, 1972; Народне господарство Чернiгiвської областi. Стат. збipник, Київ, 1972; Чернiгiвська область. (Економiko-географiчна характеристика), Київ, 1975.
