Чернівецька область, у складі УРСР. Утворена 7 серпня 1940. Розташована на Ю.-З.(південний захід) УРСР. Площа 8,1 тис. км. 2 . Нас. 887 тис. чіл. (на 1 січня 1977). Розділена на 10 районів, має 10 міст і 9 селищ міського типа. Центр — м. Чернівці. Ч. о. нагороджена орденом Леніна (26 лютого 1958). (Див. карту. )
Природа. Південно-західна частина Ч. о. розташована в межах Українських Карпат (висота до 1565 м-код ), центральна — зайнята їх горбистими передгір'ями (висота до 537 м-код ). Північна частина (межиріччя Лозини і Дністра) представляє піднесену рівнину заввишки до 515 м. Клімат помірно континентальний. Середня температура січня на рівнині від—4 до—5 °С, у передгір'ях від —5 до —6 °С, у горах від —6 до —10 °С; липня — відповідно 20—18 °С, 19—17 °С і 18—10 °С. Опадів в рік 450—700 мм на рівнині, 600—800 мм в передгір'ях і 800—1400 мм в горах. Вегетаційний період (у сут ) на рівнині 211—216, в передгір'ях 206—212, в горах 136—180. Найважливіші річки: Дністер, Пруть (з припливом Черемош) і Сирет (приплив Дунаю). У грунтовому покриві рівнинної частини переважають сірі лісові грунти і чорноземи оподзоленниє, в предгірній — дерново-підзолисті і в гірській — гірські бурі лісові і дерново-буроземні грунти. Ліси і чагарники, поширені переважно в горах, займають 29% територій; переважають ялина, ялиця, бук, дуб і граб. У лісах водяться олень, косуля, дикий кабан, ведмідь, рись, лисиця, куниця, білка, ондатра, заєць-русак. Акліматизовані зубр, лось, лань, нірка, з птиць — фазан. У річках мешкають: стерлядь, дунайський лосось, форель, сом, лящ, голавль.
Населення. В 1970 українці складали 68,8% населення румуни — 10%, Молдавія — 9,3%, росіяни — 6,3%, євреї — 4,4%, поляки — 0,6%. Середня щільність 109,5 чіл. на 1 км. 2 (на 1 січня 1977). Найщільніше заселена рівнинна частина. Міського населення 37% (1977). Найважливіші міста: Чернівці, Хотін, Сторожінец.
Господарство. За роки соціалістичного будівництва Ч. о. з відсталого аграрного району перетворилася на одну з розвинених індустріально-аграрних областей України. Харчова промисловість представлена м'ясними, жировими для масла, молочними комбінатами (Чернівці, Новоселіца), цукровими (Чернівці, Кельменци, Зарожани), овочесушильними і консервними заводами. У машинобудуванні виділяється виробництво апаратури для нафтопереробної промисловості, енергетичного устаткування і ін. заводи: машинобудівний, будівельний, ремонтно-механічний, виробничі об'єднання «Електронмаш» «Черновцилегмаш» і ін. Найбільш крупні підприємства легкої промисловості (виробничі об'єднання: бавовняне «Схід», трикотажне для рукавички, панчішне, швацьке «Трембіта» і ін.) розташовані в Чернівцях. Значно розвинена лісова і деревообробна промисловість (лісозаготівельна, меблева, фанерна, виробництво деревностружкових плит; комбінати — в Чернівцях, Віжніце, Берегомете, Сторожінце, Хотіне, Путіле). Є хімічний, резінообувний заводи і ін. Будівельна індустрія представлена виробництвом цегельно-черепичних виробів і залізобетонних конструкцій і деталей (Чернівці, Костріжевка, Сторожінец, Мамалига, Кельменци). Розвинені народні художні промисли — вишивка, килимоткацтво, різьблення по дереву (Чернівці Хотін, Віжніца).
Сільське господарство спеціалізується на виробництві зернових і технічних культур і на вирощуванні великої рогатої худоби молочно-м'ясного напряму. У 1976 було 151 колгосп і 33 радгоспи. З.-х. угіддя складають (1976) 59% територій області; з них рілля 73%, сінокосів 7%, пасовищ 14%. Посівна площа всіх з -х культур в 1976 — 351,9 тис. га , в тому числе під зерновими — 147,3 тис. га (пшениця озима — 45,8 тис. га , ячмінь яровий — 29,7 тис. га , кукурудза на зерно — 47,7 тис. га , зернобобові, — 14,3 тис. га ), під цукровим буряком — 35,8 тис. га льоном-довгунцем — 5 тис. га , картоплею — 24 тис. га , овочевими культурами — 8 тис. га і кормовими культурами — 126,3 тис. га. Розвинене садівництво (яблуні, сливи, груші, черешня, волоський горіх і ін.). У Сокирянськом і Хотінськом районах створені виробничо-аграрні об'єднання садівничих радгоспів «Буковина» і «Дністер». Загальна площа плодово-ягідних і виноградних насаджень 33,1 тис. га. В Ч. о. 57 тис. га осушених з.-х.(сільськогосподарський) угідь.
На тваринництво доводиться св. 50% валовій продукції сільського господарства. У 1976 налічувалося (у тис. голів): великої рогатої худоби 448,7 (в т.ч. корів 154), свиней 266,2 овець і кіз 169,8. Широко упроваджуються нові форми міжгалузевої і внутрішньогосподарської кооперації тваринництва: функціонують 9 міжгосподарських тваринницьких підприємств по відгодівлі великої рогатої худоби свиней і птиці. Розвивається також ставкове рибництво, бджільництво.
Довжина залізниць 466 км. Через Ч. о. проходят же.-д.(железнодорожний) лінії: Мостіська — Львів — Івано-Франківськ — Чернівці — Вадул-Сирет, Івано-Франківськ — Чернівці — Унгени — Кишинів — Одеса, Чернівці — Окніца — Жмерінка — Київ. Протяжність автомобільних доріг 3 тис. км. , у тому числі з твердим покриттям 2,8 тис. км. (1976); основні автомагістралі: Чернівці — Львів, Чернівці — Київ (через Тернопіль і через Вінницю), Чернівці — Кишинів — Одеса.
Учбові заклади, наукові і культурні установи. Охорона здоров'я. В 1914 на території Ч. о. було 379 шкіл (понад 71 тис. учнів), 10 середніх спеціальних учбових закладів (1288 уч-ся(що вчиться)), Чернівецький університет (що 799 вчаться). У 1976/77 навчальному році в 478 загальноосвітніх школах всіх видів виучувалося 153,8 тис. учнів, в 14 професійно-технічних учбових закладах — 8,2 тис. учнів, в 18 середніх спеціальних учбових закладах — 15 тис. учнів, в університеті медичному інституті і філії Київського торговельно-економічного інституту — понад 14 тис. студентів, в 260 дошкільних установах виховувалося 27,3 тис. дітей. На 1 січня 1977 працювали: 579 масових бібліотек (6332 тис. екз.(екземпляр) книг і журналів), 3 музеї в Чернівцях: краєзнавчий, літературно-меморіальний О. Ю. Кобилянськой (у будинку, в якому жила письменниця в 1928—42) і літературно-меморіальний О. Федьковіча, музично-драматичний театр ним. О. Ю Кобилянськой в Чернівцях, 490 клубних установ, 479 стаціонарних кіноустановок, 25 позашкільних установ. Виходять обласні газети «Радянська Буковина» («Радянська Буковина», з 1940, на українському. мові), «Зоріле Буковіней» («Зоря Буковини», з 1941, на молдавській мові), комсомольська «Молодій буковінець» («Молодий буковинець», з 1940, українською мовою). Звучать програми Всесоюзного, республіканського (28,1 ч в добу) і обласного (2 ч в добу) радіо на російській, українській і молдавській мовах. Транслюються програми Центрального і республіканського (23 ч в добу) і місцевого (2,7 ч в добу) телебачення на російській, українській і молдавській мовах.
До 1 січня 1977 було 75 лікарняних установ на 9,6 тис. ліжок (10,9 ліжок на 1 тис. жителів); працювали 2,7 тис. лікарок (1 лікарка на 324 жителі). 6 санаторіїв. Основні туристські маршрути — в Карпатах і по р. Черемош. Турбази в Чернівцях і Віжніце.
Літ.: Україна, Райони, М., 1969 (серія «Радянський Союз»); Icторiя мicт i ciл Української РСР. Чернiвецька область, Київ, 1969.
