Чернівецька область
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Чернівецька область

Чернівецька область, у складі УРСР. Утворена 7 серпня 1940. Розташована на Ю.-З.(південний захід) УРСР. Площа 8,1 тис. км. 2 . Нас. 887 тис. чіл. (на 1 січня 1977). Розділена на 10 районів, має 10 міст і 9 селищ міського типа. Центр — м. Чернівці. Ч. о. нагороджена орденом Леніна (26 лютого 1958). (Див. карту. )

  Природа. Південно-західна частина Ч. о. розташована в межах Українських Карпат (висота до 1565 м-код ), центральна — зайнята їх горбистими передгір'ями (висота до 537 м-код ). Північна частина (межиріччя Лозини і Дністра) представляє піднесену рівнину заввишки до 515 м. Клімат помірно континентальний. Середня температура січня на рівнині від—4 до—5 °С, у передгір'ях від —5 до —6 °С, у горах від —6 до —10 °С; липня — відповідно 20—18 °С, 19—17 °С і 18—10 °С. Опадів в рік 450—700 мм на рівнині, 600—800 мм в передгір'ях і 800—1400 мм в горах. Вегетаційний період (у сут ) на рівнині 211—216, в передгір'ях 206—212, в горах 136—180. Найважливіші річки: Дністер, Пруть (з припливом Черемош) і Сирет (приплив Дунаю). У грунтовому покриві рівнинної частини переважають сірі лісові грунти і чорноземи оподзоленниє, в предгірній — дерново-підзолисті і в гірській — гірські бурі лісові і дерново-буроземні грунти. Ліси і чагарники, поширені переважно в горах, займають 29% територій; переважають ялина, ялиця, бук, дуб і граб. У лісах водяться олень, косуля, дикий кабан, ведмідь, рись, лисиця, куниця, білка, ондатра, заєць-русак. Акліматизовані зубр, лось, лань, нірка, з птиць — фазан. У річках мешкають: стерлядь, дунайський лосось, форель, сом, лящ, голавль.

  Населення. В 1970 українці складали 68,8% населення румуни — 10%, Молдавія — 9,3%, росіяни — 6,3%, євреї — 4,4%, поляки — 0,6%. Середня щільність 109,5 чіл. на 1 км. 2 (на 1 січня 1977). Найщільніше заселена рівнинна частина. Міського населення 37% (1977). Найважливіші міста: Чернівці, Хотін, Сторожінец.

  Господарство. За роки соціалістичного будівництва Ч. о. з відсталого аграрного району перетворилася на одну з розвинених індустріально-аграрних областей України. Харчова промисловість представлена м'ясними, жировими для масла, молочними комбінатами (Чернівці, Новоселіца), цукровими (Чернівці, Кельменци, Зарожани), овочесушильними і консервними заводами. У машинобудуванні виділяється виробництво апаратури для нафтопереробної промисловості, енергетичного устаткування і ін. заводи: машинобудівний, будівельний, ремонтно-механічний, виробничі об'єднання «Електронмаш» «Черновцилегмаш» і ін. Найбільш крупні підприємства легкої промисловості (виробничі об'єднання: бавовняне «Схід», трикотажне для рукавички, панчішне, швацьке «Трембіта» і ін.) розташовані в Чернівцях. Значно розвинена лісова і деревообробна промисловість (лісозаготівельна, меблева, фанерна, виробництво деревностружкових плит; комбінати — в Чернівцях, Віжніце, Берегомете, Сторожінце, Хотіне, Путіле). Є хімічний, резінообувний заводи і ін. Будівельна індустрія представлена виробництвом цегельно-черепичних виробів і залізобетонних конструкцій і деталей (Чернівці, Костріжевка, Сторожінец, Мамалига, Кельменци). Розвинені народні художні промисли — вишивка, килимоткацтво, різьблення по дереву (Чернівці Хотін, Віжніца).

  Сільське господарство спеціалізується на виробництві зернових і технічних культур і на вирощуванні великої рогатої худоби молочно-м'ясного напряму. У 1976 було 151 колгосп і 33 радгоспи. З.-х. угіддя складають (1976) 59% територій області; з них рілля 73%, сінокосів 7%, пасовищ 14%. Посівна площа всіх з -х культур в 1976 — 351,9 тис. га , в тому числе під зерновими — 147,3 тис. га (пшениця озима — 45,8 тис. га , ячмінь яровий — 29,7 тис. га , кукурудза на зерно — 47,7 тис. га , зернобобові, — 14,3 тис. га ), під цукровим буряком — 35,8 тис. га льоном-довгунцем — 5 тис. га , картоплею — 24 тис. га , овочевими культурами — 8 тис. га і кормовими культурами — 126,3 тис. га. Розвинене садівництво (яблуні, сливи, груші, черешня, волоський горіх і ін.). У Сокирянськом і Хотінськом районах створені виробничо-аграрні об'єднання садівничих радгоспів «Буковина» і «Дністер». Загальна площа плодово-ягідних і виноградних насаджень 33,1 тис. га. В Ч. о. 57 тис. га осушених з.-х.(сільськогосподарський) угідь.

  На тваринництво доводиться св. 50% валовій продукції сільського господарства. У 1976 налічувалося (у тис. голів): великої рогатої худоби 448,7 (в т.ч. корів 154), свиней 266,2 овець і кіз 169,8. Широко упроваджуються нові форми міжгалузевої і внутрішньогосподарської кооперації тваринництва: функціонують 9 міжгосподарських тваринницьких підприємств по відгодівлі великої рогатої худоби свиней і птиці. Розвивається також ставкове рибництво, бджільництво.

  Довжина залізниць 466 км. Через Ч. о. проходят же.-д.(железнодорожний) лінії: Мостіська — Львів — Івано-Франківськ — Чернівці — Вадул-Сирет, Івано-Франківськ — Чернівці — Унгени — Кишинів — Одеса, Чернівці — Окніца — Жмерінка — Київ. Протяжність автомобільних доріг 3 тис. км. , у тому числі з твердим покриттям 2,8 тис. км. (1976); основні автомагістралі: Чернівці — Львів, Чернівці — Київ (через Тернопіль і через Вінницю), Чернівці — Кишинів — Одеса.

  Економіч. карту див.(дивися) в ст. Українська Радянська Соціалістична Республіка .

  Учбові заклади, наукові і культурні установи. Охорона здоров'я. В 1914 на території Ч. о. було 379 шкіл (понад 71 тис. учнів), 10 середніх спеціальних учбових закладів (1288 уч-ся(що вчиться)), Чернівецький університет (що 799 вчаться). У 1976/77 навчальному році в 478 загальноосвітніх школах всіх видів виучувалося 153,8 тис. учнів, в 14 професійно-технічних учбових закладах — 8,2 тис. учнів, в 18 середніх спеціальних учбових закладах — 15 тис. учнів, в університеті медичному інституті і філії Київського торговельно-економічного інституту — понад 14 тис. студентів, в 260 дошкільних установах виховувалося 27,3 тис. дітей. На 1 січня 1977 працювали: 579 масових бібліотек (6332 тис. екз.(екземпляр) книг і журналів), 3 музеї в Чернівцях: краєзнавчий, літературно-меморіальний О. Ю. Кобилянськой (у будинку, в якому жила письменниця в 1928—42) і літературно-меморіальний О. Федьковіча, музично-драматичний театр ним. О. Ю Кобилянськой в Чернівцях, 490 клубних установ, 479 стаціонарних кіноустановок, 25 позашкільних установ. Виходять обласні газети «Радянська Буковина» («Радянська Буковина», з 1940, на українському. мові), «Зоріле Буковіней» («Зоря Буковини», з 1941, на молдавській мові), комсомольська «Молодій буковінець» («Молодий буковинець», з 1940, українською мовою). Звучать програми Всесоюзного, республіканського (28,1 ч в добу) і обласного (2 ч в добу) радіо на російській, українській і молдавській мовах. Транслюються програми Центрального і республіканського (23 ч в добу) і місцевого (2,7 ч в добу) телебачення на російській, українській і молдавській мовах.

  До 1 січня 1977 було 75 лікарняних установ на 9,6 тис. ліжок (10,9 ліжок на 1 тис. жителів); працювали 2,7 тис. лікарок (1 лікарка на 324 жителі). 6 санаторіїв. Основні туристські маршрути — в Карпатах і по р. Черемош. Турбази в Чернівцях і Віжніце.

  Літ.: Україна, Райони, М., 1969 (серія «Радянський Союз»); Icторiя мicт i ciл Української РСР. Чернiвецька область, Київ, 1969.

  Н. Р. Ігнатенко, Н. Ст Курілюк, А. С. Роман.

Чернівецька область. Долина р. Черемош. Путільський район.

Чернівецька область. Тваринницька ферма колгоспу «Більшовик». Кельменецкий район.

Чернівецька область. Цех нафтоапаратури Чернівецького машинобудівного заводу.

Чернівецька область. Бавовнопрядильна ділянка бавовняного об'єднання «Схід». Чернівці.

Чернівецька область. Очисні споруди на березі Дністра в пос.(селище) Костріжевка.