Черняховський Іван Данилович [16(29) .6.1906, м. Умань, нині Черкаської області, — 18.2.1945, похований в м. Вільнюсі], радянський воєначальник, генерал армії (1944), двічі Герою Радянського Союза (17.10.1943 і 29.7.1944). Член КПРС з 1928. Народився в сім'ї українського робітника-залізничника. У Червоній Армії з 1924. Закінчив Київську артилерійську школу (1928), Військову академію механізації і моторизації РККА (1936). На початку Великої Вітчизняної війни 1941—45 командував 28-ою танковою, потім 241-ою стрілецькою дивізіями на Північно-західному фронті; 18-м-код танковим корпусом на Воронежському фронті (з червня 1942), військами 60-ої армії (з липня 1942) на Воронежському, Центральному і 1-м-код Українському фронтах. З 15 квітня 1944 командувач військами Західного, а з 24 апрля 1944 3-го Білоруського фронтів. Брав участь в боях по звільненню Білорусії. В ході битви по розгрому східно-прусського угрупування противника був смертельно поранений в районі р. Мельзак (нині в ПНР(Польська Народна Республіка)). Нагороджений орденом Леніна, 4 орденами Червоного Прапора, 2 орденами Суворова 1-ій мірі, орденами Кутузова 1-ої міри, Богдана Хмельницького 1-ій мірі і медалями.
