Черкеси, загальне найменування адигов, що з'явилося в письмових джерелах в 13 ст і що уживалося в російській літературі аж до перших років Радянської влади. Ч. у СРСР (39,8 тис. чіл.; 1970, перепис) називалося адигськоє населення Карачаєво-черкеської АТ(автономна область) (в т.ч. нащадки кабардинців, що переселилися на Кубань в 1-ій третині 19 ст). Ч. говорять на кабардино-черкеській мові, що відноситься до абхазо-адигськой групи кавказьких мов. Ч. іменують себе також нащадки тих, що переселилися в 19 ст до Туреччини кавказьких горців — адигов, абхазів, осетин і ін. (нині живуть в Туреччині, Сирії і ін. країнах Близького Сходу, близько 150 тис. чіл.).
В зарубіжній літературі етнонім Ч. до цих пір ще уживається для позначення всіх адигов.
Літ.: Нариси історії Карачаєво-Черкесиі т. 1, [Ставрополь], 1967; Народи Кавказу, т. 1, М., 1960.
