Черепнін Лев Володимирович [30.3(12.4) .1905, Рязань, — 12.6.1977, Москва], радянський історик, академік АН(Академія наук) СРСР (1972), заслуженого на діяча науки РРФСР (1970). Член КПРС з 1957. Фахівець в області Вітчизняної історії епохи феодалізму, джерелознавства, історіографії, допоміжних історичних дисциплін. У 1925 склав іспити за університетський курс. У 1929 закінчив аспірантуру інституту історії Російської асоціації науково-дослідних інститутів суспільних наук. З 1946 — старший науковий співробітник інституту історії (з 1968 інституту історії СРСР) АН(Академія наук) СРСР, з 1951 — завідувач сектором історії СРСР періоду феодалізму, з 1969 — одночасно завідуючий відділом історії докапіталістичних формацій на території СРСР. Викладав в МГУ(Московський державний університет імені М. Ст Ломоносова) і в ін. вузах. Професор з 1947. Ч. — автор понад 350 наукових праць. Розробляв теоретичні, істочниковедчеськие і конкретно-історичні проблеми утворення Російської централізованої держави, досліджував періодизацію російської історії епохи феодалізму, соціально-економічну і політичну історію староруського суспільства в 10—13 вв.(століття), розвиток станово-показної монархії і абсолютизму в Росії, класової і політичної боротьби в 14—17 вв.(століття), типологію російського історичного процесу епохи феодалізму. Ч. — один з перших радянських учених, що почали розробку теоретичних і методологічних питань джерелознавства. Цикл праць Ч. присвячений найважливішим проблемам історіографії, творчості найбільших росіян і радянських істориків, а також найважливішим питанням розвитку радянської історичної науки і критиці сучасної буржуазної історіографії. Їм написані роботи і навчальні посібники по допоміжних історичних дисциплінах. Ч. створив одну з радянських шкіл медієвістіки Росії. Ч. був віце-президентом Міжнародної комісії з історії парламентських і показних установ (з 1970). Премія ним. М. В. Ломоносова (1957), Державна премія Молдавської РСР (1972). Нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора і медалями.
Соч.: Російські феодальні архіви XIV— XV вв.(століття), ч. 1¾2, М-код.—Л., 1948—51; Російська палеографія, М., 1956; Російська історіографія до XIX ст, М., 1957; Утворення російського централізованого держави в XIV — XV вв.(століття), М., 1960; Новгородські берестяні грамоти як історичне джерело, М., 1969; Дороги розвитку феодалізму, М., 1972 (спільно з А. П. Новосельцевим і В. Т. Пашуто).
Літ.: Феодальна Росія у всесвітньо-історичному процесі. Сб. ст., присвячений Л. Ст Черепніну, М., 1972; Суспільство і держава феодальної Росії. Сб. ст., присвячений 70-літтю академіка Л. Ст Черепніна, М., 1975; Пашуто Ст Т., Назаров Ст Д., Пам'яті старшого друга. Про Льва Володимировичі Черепніне, «Історія СРСР», 1978 № 1.
