Черевіченко Яків Тимофійович
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Черевіченко Яків Тимофійович

Черевіченко Яків Тимофійович [30.9(12.10) .1894, с. Новоселовка, нині Орловського району Ростовської області, — 4.7.1976, Москва], радянський воєначальник, генерал-полковник (1941). Член КПРС з 1919. Народився в сім'ї селянина. Учасник 1-ої світової війни 1914—18, старший унтер-офіцер. З листопада 1917 в Червоній Гвардії, потім в Червоній Армії. У Громадянську війну 1918—20 командував взводом, ескадроном і кавказьким полком. Закінчив кавказькі курси (1921), Вищу кавалерійську школу (1924), Військову академію ним. М. В. Фрунзе (1935). З липня 1940 — команд.(командувач) військами Одеського військового округу. У Велику Вітчизняну війну 1941—45 — командував військами 9-й (червень — вересень 1941), 21-й (вересень — жовтень 1941) армій, Південного (жовтень — грудень 1941) і Брянського (грудень 1941 — лютий 1942) фронтів, заступник командувача військами Кримського і Північно-кавказького фронтів (квітень — серпень 1942), командував Чорноморською групою військ (вересень — жовтень 1942), військами 5-ої армії (жовтень 1942 — лютий 1943), заступник командувача військами Північно-західного фронту (квітень — вересень 1943), командувач військами Харківського військового округу (1943—44), з квітня 1945 командир стрілецького корпусу на 1-м-коді Білоруському фронті. Після війни на командних посадах у військах. З травня 1950 у відставці. Депутат Верховної Ради СРСР 1-го скликання. Нагороджений 2 орденами Леніна, орденом Жовтневій Революції, 4 орденами Червоного Прапора, орденами Кутузова 1-ої міри, Суворова 2-ій мірі, Червоної Зірки і медалями.