Черевний тиф
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Черевний тиф

Черевний тиф, гостре інфекційне захворювання людини, що характеризується гарячковою реакцією, інтоксикацією, поразкою серцево-судинної, нервової і травної систем (утворення виразок в стінці кишечника). Вперше Б. т. описаний французькими лікарками Ф. Бретанно (1813) і Ш. Луї (1829). Би. т. належить до повсюдний інфекційних захворювань, що зустрічаються, і широко поширений в країнах з низькою санітарною культурою. У СРСР зустрічаються лише одиничні випадки. Захворювання викликають черевнотифозні бактерії, відкриті німецьким ученим К. Ебертом в 1880. Би. т. хворіє лише людина. Заражена людина (хворий або бактеріоносій) виділяє черевнотифозні бактерії в зовнішнє середовище з випорожнюваннями і сечею (див. Носійство інфекції ); зараження відбувається при попаданні бактерій через рот з поверхні забруднених рук хворих або бактеріоносіїв. Бактерії розмножуються в молоці, воді, на овочах і фруктах; у перенесенні бактерій деяку роль грають мухи. Попавши в організм, збудник упроваджується в лімфатичні утворення (пейерови бляшки) тонкого кишечника, де протягом 7—10 днів від початку хвороби утворюються глибокі виразки. По лімфатичних дорогах бактерії потрапляють в потік крові і циркулюють там з самого початку хвороби і впродовж всього гарячкового періоду. Частина бактерій гине в крові вивільняючи при цьому бактерійну отруту (токсин), що викликає хворобливі порушення в організмі. Значна частина бактерій проникає в різні тканини і органи — печінку, селезінку, кістковий мозок, викликаючи в них характерні для Б. т. зміни. Хвороба починається поступово; після інкубаційного (прихованого) періоду (10—14 днів) з'являються погіршення самопочуття, поступове підвищення температури, безсоння, зниження апетиту. До 4—5-го дня захворювання ознаки Б. т. стають яскраво вираженими. Посилюються головні болі, слабкість, апатія. Шкіра, особливо на обличчі, стає дуже блідою. Мова покрита сірим нальотом. Живіт роздутий, печінка і селезінка збільшені. Надалі інтоксикація наростає: до 8—10-го дня захворювання на шкірі живота, а інколи і ін. ділянках тіла з'являються одиничні круглі рожевого кольору освіти діаметром близько 2—3 мм (так звані розеоли). В кінці 3-ої нед Би. т. може ускладнитися кишковим кровотечею, проривом кишкової виразки, запаленням легенів, бронхітом, тромбофлебітом. Хвороба триває 3—6 нед ; із застосуванням антибіотиків тривалість захворювання, а також число смертельних випадків різко скоротилися. У деяких хворих (близько 10%) спостерігаються рецидиви хвороби.

загрузка...

  Діагноз Би. т. ставиться на основі клінічних і епідеміологічних даних; для підтвердження діагнозу в гарячковому періоді хвороби виробляють посів крові для виявлення черевнотифозних бактерій. З 8—10-го дня захворювання повторно ставлять реакцію аглютинації Відаля (див. Відаля реакція ).

  Хворі Б. т. підлягають обов'язковій госпіталізації з дотриманням постільного режиму. Лікування: спеціальна щадна дієта, антибіотики, загальнозміцнюючі і симптоматичні засоби. Профілактика: дотримання правил особистої гігієни, виконання санітарно-гігієнічних вимог, особливо на харчових підприємствах, в продуктових магазинах, їдальнях, ресторанах, буфетах; контроль за джерелами водопостачання; боротьба з мухами; ізоляція хворих, виявлення бактеріоносіїв і відчуження їх від робіт на харчових виробництвах; як підсобний захід — вакцинація населення за епідеміологічними свідченнями.

  Літ.: Керівництво по інфекційних хворобах, під ред. А. Ф. Білібіна і Г. П. Руднева, М., 1962.

  До. Ст Бунін.